Page 322 - 79

Деякі спеціальні питання динаміки

§ 43 Наближена теорія гіроскопів

Слово “гіроскоп”, що означає “покажчик обертання”, було
введено в 1852р. французьким фізиком Фуко, який назвав так
побудований ним приклад для демонстрації добового обер-
тання Землі.
В сучасній техніці під гіроскопом розуміють тверде тіло,
що може обертатись навколо осі матеріальної симетрії з куто-
вою швидкістю, яка значно більша, ніж кутова швидкість обе-
ртання самої осі симетрії.

§ 43.1 Основні поняття і визначення
Оскільки
гіроскоп – це тверде тіло, що обертається навколо
осі матеріальної симетрії, одна з точок якої є неру-
хомою,
то характерною ознакою гіроскопа є наявність осі матері-
альної симетрії, що проходить через нерухому точку. Оче-
видно (див. §33, ч. І), що центр ваги гіроскопа знаходиться
на осі матеріальної симетрії, яка є головною центральною
віссю інерції.
Прикладом гіроскопа може
бути дзига (рис.108), що має не-
рухому точку O і обертається
навколо осі O з кутовою шви-

дкістю  , яка в свою чергу мо-
1
же обертатись навколо нерухо-
мої осі Oz з кутовою швидкістю

 . Гіроскопами є штучні супу-
2
тники Землі і сама Земля, адже
вони обертаються навколо влас-
ної осі, яка в свою чергу оберта- Рис. 108
ється навколо інших осей.
Найбільш простим гіроскопічним приладом є гіроскоп у
карданній підвісці (рис.109). Він складається з тіла 1 (ротора),
яке може обертатись навколо своєї осі симетрії A 1 A , причо-
2
му ця вісь установлена в підшипники, закріплені на внутріш-

315