Page 274 - 79
P. 274

Деякі спеціальні питання динаміки

                                 Задовольняючи розв’язок (3.269, б) початковими умовами
                            (a), отримаємо
                                                                           2
                                                 
                                                q   nq   2        q   k   n 2
                                            2
                                     A    q     0     0   ;  tg   0           .      (3.270)
                                            0
                                                   2
                                                                       
                                                  k   n 2             q   nq 0
                                                                        0
                            Як  видно,  розв’язок  (3.269,  б)  диференціального  рівняння
                            (3.266) є добутком двох функцій. Одна з них  Ae     nt   з часом за
                            експоненціальним  законом  асимптотично  наближається  до
                                                        2    2      
                            нуля (рис. 89), інша  sin  k   n  t     є синусоїдою, часто-
                                                                    
                            та коливання якої
                                                              2
                                                                   2
                                                      k    k   n .                            (3.271)
                                                       1

















                                                        Рис.  89

                            Накладання  цих  функцій  визначає  залежність  узагальненої
                            координати системи від часу   tq  . Ця залежність зображена на
                            рис. 89. З рисунка і рівняння (3.269 б) видно, що система здій-
                            снює згасаючі коливання з частотою, що визначається форму-
                            лою (3.271). Період T  згасаючих коливань (а тут під періодом
                                                  1
                            треба розуміти проміжки часу між двома послідовними про-
                            ходженнями системи через положення стійкої рівноваги у ви-
                            значеному напрямі) буде обчислюватись за формулою

                                                                                         267
   269   270   271   272   273   274   275   276   277   278   279