Page 182 - 79
P. 182

Теоретична механіка. Динаміка
                                                                     
                                           d  n      V i   n       V i
                                                m V i       m V i       Q ,
                                                                 i
                                                                             k
                                                  i
                                            t d  i1   q  k  i1    q k
                            або
                                                                          
                                          d   n         V 2    n       V 2  
                                              m i       i       m i    i      Q .        (в)
                                                                                   k
                                            t d     q     2        q    2  
                                             i1     k       i1      k    
                                 Маси точок системи не залежать від  узагальнених коор-
                            динат  і  узагальнених швидкостей, отже їх можна внести під
                            знаки похідних, а самі похідні винести за знак суми, бо сума
                            похідних — це похідна від суми
                                          d      n  m V i 2     n  m V i 2
                                                                      i
                                                      i
                                                                         Q .
                                                                              k
                                           t d  q  k  i1  2    q k  i1  2
                                 Кожна з отриманих сум за формулою (3.104) визначає кі-
                            нетичну енергію системи T  і остаточно матимемо
                                             d   T     T
                                                            Q k  ,  k   1 ,2 , ..., s .   (3.195)
                                               t d  q  k  q   k
                                 Отримані рівняння є диференціальними рівняннями руху
                            голономних  механічних  систем  в  узагальнених  координатах.
                            Вони називаються рівняннями Лагранжа другого роду.
                                 Рівняння (3.195) — це система  s  звичайних диференціа-
                            льних  рівнянь  другого  порядку  відносно  узагальнених  коор-
                            динат  q .  Перед  звичайними  диференціальними  рівняннями
                                     k
                            руху матеріальних об’єктів, отриманих в попередніх розділах,
                            вони мають ту перевагу, що їх форма запису не залежить ні
                            від матеріального об’єкта, для якого вони складаються, ні від
                            вибору  системи  узагальнених  координат.  До того  ж  вони  не
                            містять реакцій ідеальних в’язей. Останнє означає, що задача
                            знаходження руху системи не пов’язана з задачею визначення
                            невідомих реакцій в’язей.
                                 Ефективність використання цих рівнянь для дослідження
                            руху матеріальних об’єктів ще полягає в тому, що вони дають
                            змогу розв’язування різноманітних задач динаміки проводити
                            за  єдиною  послідовністю  виконання  окремих  етапів.  При
                            розв’язуванні задач динаміки методом складання рівнянь Лаг-
                            ранжа другого роду дотримуються такої послідовності дій:



                            54
   177   178   179   180   181   182   183   184   185   186   187