Page 18 - 6831
P. 18

ознаку. В протилежному випадку вплив фактора А  вважається недостовірним або  точніше
            недоведеним.
                   Випадкова  величина  F  підпорядковується  розподілу  Фішера-Снедекора  з  числами

            ступенів вільності  1= х= m-1,  2 = z = n-m за умови, що результативна ознака Х нормально
            розподілена з однаковою дисперсією в кожній із груп дисперсійного комплексу.
                   Для  заданої  надійної  ймовірності  Р  =  1  -    0,95  або  рівня  значущості    0,05  за
            таблицею  розподілу  Фішера-Снедекора  (див.  Свердан  П.Л.,  додаток  7,8,  с.308-311)
                                                        *
            визначають граничне значення величини F :
                                              *
                                            F = f ( Р=1 - ;  1 = m – 1;  2= n – m ).
                                                        *
                   Якщо  виконується  нерівність  F>F ,  то  вплив  фактора  А  на  досліджувану  ознаку  Х
            можна вважати доведеним з надійною ймовірністю Р = 1 - .
                   При дисперсійному аналізі впливу фактора А на результативну ознаку Х актуальним є
            завдання  оцінки  достовірності  попарної  різниці  групових  середніх    х̄   (і  =  1,  2,  …  ,  m)
                                                                                        і
            дисперсійного комплексу.
                   Для такої оцінки використовують співвідношення:
                                                               ⋅     ( ̄       ̄   )
                                                     =                   ,               (15)


                   де n 1in 2 - об’єми вибірки різних градацій або різних груп дисперсійного комплексу,

            яким відповідають групові середні  ̄       ̄ ;     - випадкова дисперсія.



                   Величина  F 12,  визначена  за  формулою  (15),  за  умов,  обумовлених  вище,
            підпорядковується  розподілу Фішера-Снедекора з числами ступенів вільності 1=1, 2=n-m.
                   Величина  F 12  порівнюється  з  граничним  значенням  F*,  яке  знаходять  за  таблицею
            розподілу Фішера -Снедекора.
                                             F* =  (P = 1 - ;  1 = 1;  2 = n - m).
                   Якщо F 12>F*, то з надійною ймовірністю P = 1 -  різниця групових середніх  ̄  і  ̄  є


            достовірною, або, іншими словами, відмінність між окремими градаціями фактора  А за  їх
            впливом на результативну ознаку Х є суттєвою.
                                                     Контрольні питання.
                       1.  Що називають дисперсійним аналізом?
                       2.  Що таке фактор впливу?
                       3.  Що називають дисперсійним комплексом?
                       4.  У якому вигляді найчастіше подають дисперсійні комплекси?
                       5.  З яких етапів складається реалізація однофакторного дисперсійного аналізу?



























                                                                                                           17
   13   14   15   16   17   18   19   20   21   22   23