Page 13 - 6831
P. 13

Якщо  k>k*  (k*  -критичне  значення  критерію),  то  немає  підстав  відхиляти  нульову
            гіпотезу. Якщо k ≤ k*, то нульова гіпотеза відхиляється і дія фактора на досліджувану ознаку
            вважається істотною.Критичне значення критерію k* = k (α; n) визначають за таблицею.
                                                              2
                                            Критерій згоди χ  (критерій Пірсона).
                   Перевірку  статистичних  гіпотез  про  закон  розподілу  досліджуваної  ознаки  Х
            проводять  за  допомогою  критеріїв  згоди.Якщо  істинний  закон  розподілу  ознаки  Х    G(x)
            невідомий,  то  за  емпіричною  функцією  розподілу  або  емпіричною  функцією  густини
            розподілу,  побудованими  на  основі  вибірки,  можна  сформулювати  гіпотезу  про  те,  що
            досліджувана  ознака  має  закон  розподілу  F(x).  В  якості  закону  F(x)може  розглядатись
            розподіл біноміальний, Пуассона, нормальний, експонентний та інші.
                   Нехай результати вибіркового дослідження згруповані в інтервальний варіаційний ряд
            розподілу частот, що включає kінтервалів:
                                    (a 0;         (a 1;                       (a i-1;                      (a k-1;
                       х                                         …                           …
                                 a 1)          a 2)                         a i)                        a k)
                      m x           m 1            m 2           …             m i           …              m k
                   де m i -  частота попадання в і-тий інтервал, і = 1, 2, …, k.
                   ∑      =   - об’єм вибірки.

                   Якщо  ознака  Х  має  функцію  розподілу  F(x),  то  ймовірність  її  попадання  в  і-тий
            інтервал визначається таким співвідношенням:
                                            P ( X є (a i-1; a i) ) = F ( a i ) – F ( a i-1 ) = p i.
                   Теоретична  частота  попадання  ознаки  в  і-тий  інтервал  дорівнює  добутку  np i.  Для
            теоретичних частот складаємо такий інтервальний ряд розподілу:

                                   (∞;          (a 1;                       (a i-                      (a k-
                      Х                                        …                          …
                                a 1)         a 2)                      1; a i)                    1; ∞)
                     n p x         n p 1        n p 2          …           n p i          …            n p k
                   Формулюємо гіпотези:
                   Н 0:  G(x) = F(x) –законом розподілу ознаки є функція розподілу F(x);
                   H 1: G(x) ≠ F(x) – закон розподілу ознаки не описується функцією розподілу F(x);
                   α – рівень значущості.
                                                      2
                   Критерієм перевірки є величина χ :
                                                       ∑    (   −   )

                                                   =                    ,

                                      2
                   яка  описується  χ -  розподілом  з  числом  ступенів  вільності  ν=k–1–l,  де  l–число
            незалежних  параметрів  розподілу  F(x).  Для  нормального  розподілу  l=2,  для  біномного
            розподілу l=2, для розподілу Пуассона l=1, для експонентного розподілу l = 1.
                                                2
                                                        2*
                   Якщо отримане значення χ <χ     2*   (χ  - критичне значення критерію), то немає підстав
                                                                 2*
                                                                        2
            відхиляти  нульову  гіпотезу.Критичне  значення  χ   =  χ   (p  =1–α;  ν=k–1–l)  визначають  за
                        2
            таблицею χ -розподілу.
                                           Критерій згоди Колмогорова – Смірнова.
                   Нехай дані вибіркового дослідження розташовані в порядку зростання ознаки:
                                                          х 1, х 2, …, х n;
                                                    x i<x i+1,  i = 1,  2, …, n-1,
                   де n - об’єм вибірки.
                   Будуємо емпіричну функцію розподілу таким чином:



                                                                                                           12
   8   9   10   11   12   13   14   15   16   17   18