Page 97 - 6820

3) раціонально-легальне лідерство.
Традиційне лідерство — це право на лідерство,
належність до еліти, віра у святість традицій (характерно, як
правило, для «доіндустріального» суспільства). Традиційне
лідерство базується на вірі підлеглих у те, що влада законна,
оскільки вона існувала завжди, і ця влада пов’язана з
традиційними нормами, на які посилається правитель,
організовуючи свою діяльність. правитель, який зневажає
традиції, може бути позбавлений влади.
Харизматичне лідерство характеризується вірою
підлеглих у надзвичайні здібності вождя та його
винятковість. Широкі маси населення свято вірять у те, що
такий лідер покликаний самим життям виконувати якусь
виняткову місію, а тому вони бувають навіть фанатично
віддані такій людині. У цьому разі влада випливає не з
юридичних норм, а з особистих якостей правителя. Саме
такими керівниками, на думку М. Вебера, є вожді революцій,
досвідчені далекоглядні політичні діячі, релігійні лідери.
За стилем розрізняють авторитарне лідерство, що
передбачає одноосібний вплив і ґрунтується на погрозі
силою, та демократичне лідерство, яке дає змогу членам
групи брати участь в управлінні її діяльністю й визначенні
цілей.
За видами виділяють формальне та неформальне
лідерство.
Формальний лідер пов’язаний зі встановленими
правилами призначення керівника і передбачає
функціональні відносини.
Неформальний — виникає на підставі особистих
взаємин учасників. Ці види лідерів або доповнюють один
одного і поєднуються в особі авторитетного керівника, або

99