Page 96 - 6820

сумніви та бездіяльність. Лідери рекрутуються в основному з
нервових, неврівноважених людей. Глибокий розум зовсім
не обов’язковий для лідерства, особливо в бюрократичних
організаціях, де кар’єру роблять не найрозумніші, а
найспритніші, безпринципні, які вміють добре
пристосовуватися до обставин.
«Теорія рис» метафізична за своєю основою. Вона розглядає
лідерство як ізольований феномен. Але різні соціальні епохи,
соціальні класи та соціальні групи потребують лідерів, які
володіють різними рисами. Одні риси мають бути в капітана
футбольної команди, інші — у керівника наукового
колективу, ще інші — у керівника політичної організації.
Насправді риси лідера необхідно розглядати не ізольовано
від соціальних умов, а в тісному зв’язку з ними.
Цікаві думки з цього приводу висловлюють західні
політологи Е. Фромм та Д. Рісмен. Вони вважають, що
лідером за певних обставин може бути й безпринципна
людина, яка є тільки «функцією ситуації», людина, що
підкоряється обставинам. Е. Фромм називає такого лідера
«людиною ринкової ситуації», здатною виставляти себе як
товар, ціна якого в суспільстві зростає відповідно до
політичної кон’юнктури. Д. Рісмен характеризував такого
лідера як «людину зовнішньої орієнтації». Проте нема
сумніву, що політичний лідер може оволодіти ситуацією,
використати або змінити її на свою користь. Ця теорія не
бере такої можливості до уваги.
.Багато дослідників лідерства спираються на типологію, яку
розробив німецький соціолог і політолог М. Вебер. Він
виокремлює три типи лідерства:
1) традиційне лідерство;
2) харизматичне лідерство;

98