Page 101 - 6820

можливість впливати на них.
Основними засобами такого впливу є переконання і
залучення до участі.
Переконання ґрунтується на владі прикладу та владі
експерта, але відрізняється від них тим, що виконавець
повністю усвідомлює, що робить і чому. При цьому керівник
розуміє, що виконавець має певну частку влади, яка здатна
зменшити можливості керівника діяти. Проте, отримавши
згоду, керівник чинить сильний вплив на потреби виконавця
у повазі. Переконання впливає тим, що виконавець
усвідомлює, що зробивши так, як цього вимагає керівник, він
задовольняє свої власні потреби. Слабкими сторонами
переконання є: повільність впливу; невизначеність
результатів; одноразова дія.
Залучення до участі. Керівник у цьому випадку не
прикладає зусиль, аби нав’язати підлеглому свою думку або
волю. Керівник лише спрямовує зусилля підлеглого і сприяє
вільному обміну інформацією. Процес впливу у цьому
випадку здійснюється краще завдяки тому, що люди, як
правило , більш старанно працюють для досягнення мети,
яка була сформульована за їх участю. Участь у прийнятті
рішень забезпечує апеляцію до потреб більш високого рівня
(владі, компетентності, самоповаги).
Повноваження, вплив і влада є інструментами
управління. Як такі їх можна застосовувати по-різному.
Звичайно, різними будуть і результати. Отже,
результативність управління залежить від способу реалізації
менеджером наданих йому повноважень для досягнення
цілей організації. Саме для характеристики таких способів і
використовується поняття “лідирування”.
Лідирування – це здатність чинити вплив на окремі

103