Page 102 - 6820
P. 102

особи  та  групи  в  процесі  спрямування  їх  діяльності  на
                             досягнення цілей організації.
                                   2. Поведінкові теорії лідирування
                                   Існує багато засобів впливу на інших людей. Внаслідок
                             цього  закономірно  виникає  запитання:  які  засоби  впливу  є
                             найбільш  ефективними  у  процесі  спрямування  людей  на
                             досягнення цілей організації? У дослідженнях щодо відповіді
                             на таке запитання можна виділити три підходи:
                                   підхід з позиції особистих якостей керівника;
                                   поведінковий підхід;
                                   ситуаційний підхід.
                                   Підхід з позицій особистих якостей керівника. В основу
                             теорії  особистості  покладено  ідею,  що  кращі  з  керівників
                             мають  певну  сукупність  загальних  для  них  особистих
                             якостей.  Отже,  основними  завданнями  підходу  з  позиції
                             особистих якостей є:
                                   1)  визначення  сукупності  особистих  якостей,  які
                             забезпечують успіх в управлінні;
                                   2)  визначення  способів  виховання  таких  особистих
                             якостей.
                                   В  межах  підходу  з  позицій  особистих  якостей  були
                             проведені  чисельні  дослідження  різних  якостей,  що
                             демонстрували  успішні  керівники:  рівень  інтелекту;  рівень
                             спеціальних  знань;  здоровий  глузд;  відповідальність;
                             ініціативність;  впевненість  у  собі  тощо.  Проте  результати
                             досліджень засвідчили, що:
                                   по-перше,  не  існує  певної  сукупності  особистих
                             якостей, які притаманні усім успішним керівникам;
                                   по-друге,  один  і  той  самий  керівник  демонстрував  у
                             різних ситуаціях різні (протилежні) особисті якості.
                                   На закладі цього дійшли висновку, що людина не стає

                             104
   97   98   99   100   101   102   103   104   105   106   107