Page 128 - 6820
P. 128

Факторами плинності: зміст  і  організацію  праці;
                             систему  морального  та  матеріального  стимулювання;
                             організацію виробництва й управління; стиль керівництва,
                             взаємостосунки  в  колективі;  систему  професійного
                             просування. Фактори,         за       мірою       можливого
                             цілеспрямованого       впливу,     можуть      бути повністю
                             керованими (умови         праці      і      побуту), частково
                             керованими(задоволеність  колективом,  взаємостосунками,
                             формами      мотивації) і   не    керованими (демографічні,
                             природнокліматичні фактори).
                                   Основними причинами  і  мотивами  плинності  кадрів
                             є: низький рівень зарплати окремих працівників у зв'язку з
                             поганою  організацією  праці;  відсутність  ритмічності
                             виробництва, систематична робота в понадурочні години і
                             вихідні;    невідповідність    виконуваних     робіт    рівню
                             кваліфікації і основної професії, невизначеність перспектив
                             професійного росту; важкі та шкідливі умови праці, погані
                             взаємовідносини       у     виробничому       колективі,     з
                             адміністрацією; незадоволеність професією.
                                   Управління  плинністю  кадрів  в  організації —
                              спрямування  на  зведення  до  мінімуму  протиріч  між
                             потребами  та  інтересами  працівників  і  конкретними
                             можливостями їх задоволення.
                                   Залежно  від  характеру  причин  плинності  кадрів
                             розробляють заходи різного спрямування, а саме: техніко-
                             економічні (покращення умов праці, удосконалення систе-
                             ми матеріального стимулювання, організації і нормування
                             праці);  організаційні  (удосконалення  процедур  найму  і
                             звільнення працівників, системи професійного просування,
                             навчання);  соціально-психологічні  —  удосконалення
                             стилю  і  методів  управління,  взаємовідносин  у  колективі,

                             130
   123   124   125   126   127   128   129   130   131   132   133