Page 112 - 6820

3) наявність зворотного зв’язку. При цьому суттєвим є
як спосіб, так і оперативність отримання працівником
інформації про результати і якість його праці.
Теорія К. Альдерфера, як і теорія А. Маслоу,
побудована на класифікації та аналізі потреб, обґрунтуванні
їхнього впливу на поведінку працівників. К. Альдерфер
виокремлює три групи потреб:
1) потреби існування;
2) потреби зв’язку;
3) потреби зростання.
За К. Альдерфером, потреби зв’язку випливають із
соціальної природи людини, її природного намагання бути
членом сім’ї, колективу, мати друзів, налагодити добрі
стосунки з керівництвом та підлеглими. До цієї групи потреб
можна віднести також ту частину потреб визнання і
самоствердження з піраміди А. Маслоу, що пов’язана з
прагненням людини належати до певних неформальних груп,
партій, зі ствердженням людини як особистості.
Потреби зростання в теорії К. Альдерфера частково
кореспондуються з потребами визнання і самоствердження в
теорії Маслоу та охоплюють потреби самовираження цієї
теорії. Вони пов’язані з прагненням до задоволення
статусних мотивів, з намаганням досягти впевненості в собі,
самоствердитись та самовдосконалитись. Згідно з теорією
Альдерфера незадоволення потреби верхнього рівня
збільшує силу впливу потреби нижчого рівня і на
задоволення її переключаються свідомі дії людини. Отже,
відповідно до теорії Альдерфера ієрархія потреб відбиває рух
не тільки від нижнього до верхнього рівнів потреб, а й рух у
зворотному порядку, тобто посилення стимулювальної дії
цілком конкретних „нижніх” потреб, якщо не задоволено

114