Page 95 - 6816

Світоглядна орієнтація на пріоритет матеріального призвела
до найстрашнішої залежності: людина опинилася під тиском власних
нерозвинутих потреб. З цього приводу Іван Павло II зазначив: «Єдина
мета, яка береться до уваги, є власний матеріяльний добробут. Так

звана „якість життя” вимірюється найчастіше або й тільки в
категоріях економічної продуктивності, невпорядкованого
споживацтва, розваги й задоволення, джерелом яких є фізичне життя;

глибші виміри існування – міжособові, духовні та релігійні –
нехтуються» [205, с. 33]. Отож у сучасних умовах зберігати пріоритет
матеріального над духовним є самогубством. Для подолання
деструктивних тенденцій людству слід змінити парадигму свого

розвитку, замість пріоритету матеріального прийняти пріоритет
духовного. Уважаємо, що умовою реалізації права людини на життя є

пріоритет духовного над матеріальним, здійснити це людина маси не
здатна. Людина епохи модерну й постмодерну живе, ігноруючи
потребу внутрішнього вдосконалення. Усупереч християнським
цінностям, вона розвивала матеріальні потреби, що досягли

нерозумних масштабів і не відповідають не лише смислу життя, але й
людському існуванню. Модерна й постмодерна філософія не змогли
сформулювати конструктивні ідеї й пробудити в людині потребу

вдосконалення. Заперечення пріоритету духовного має свій логічний
і навіть трагічний кінець. Людина деградує й, за висновками
сучасного французького філософа Ж. Бодріяра, перетворилася на
об’єкт: «Маса є чистим об’єктом, себто тим, що зникло з обрію

<…> історії» [81, с. 93]. Відомий філософ не помилився: посередня
людина не бажає полишати авансцену історії, претендуючи й надалі
залишатися суб’єктом суспільного життя.

На противагу постмодерній філософії, християнство орієнтує
людину на духовне вдосконалення. Розуміємо, що це надзвичайно
важко. Перехід із тілесного рівня на духовний – це внутрішня
революція, що можливо лише завдяки надзусиллям та зовнішній

підтримці. Допомагати людині долати життєві кризи мають як
філософи, так і священики. З цього приводу Іван Павло II зазначав,
що призначення філософії й богослов’я одне: подолати кризу життя

та знайти його смисл [206, с. 115–116].
Орієнтація на пріоритет духовного вимагає з’ясувати його зміст
із позиції сучасних філософських досягнень. Для конструктивного

розв’язання проблеми відносин матеріального й духовного
звернімося до філософії Ґ. Геґеля. Філософ виділив три аспекти

95