Page 90 - 6816

філософське трактування буття й блага, сформулювати, відповідно
до потреб часу, місію філософії. Практична значущість метафізики
розкривається через здатність філософа впливати на реальність.
Останнім часом в Україні активно переосмислюють

марксистську спадщину. Формально в радянській філософії
вважали, що метафізика себе вичерпала. Є. Бистрицький не
погоджується з такими поглядами й стверджує: «Марксистська

офіційна філософія не могла не керуватися певними засадами
мислення, які становлять поняття метафізики як учення про
останні основи буття і принципи пізнання, мислення» [66, с. 71].
Свій висновок філософ обґрунтовує тим, що в людини й суспільстві

завжди існує метафізична потреба з’ясувати останні засади
мислення й буття. Потребує аналізу зміст словосполучення

«метафізична потреба». «Метафізична потреба в широкому
розумінні – це, власне, спосіб буття людини…» [66, с. 72].
Уважаємо, філософ досить чітко сформулював взаємозв’язок між
метафізикою і способом буття людини, який деякі філософи не

усвідомлюють. Метафізика вимагає від філософа жити відповідно
до тих засад, які він проголошує. Зазначений факт лякає філософів,
а це призводить до того, що вони стають на шлях заперечення

метафізики. Осмислюючи причини ігнорування метафізики в
сучасних умовах, Є. Бистрицький не без підстав стверджує, що
філософи бояться цим займатися, оскільки таке дослідження межує
з критикою того, що існує, але це треба зробити, оскільки

метафізика за її суттю є способом буття людини, розкриває
приховані основи життєдіяльності суспільства, а тому надає
підстави впливати на нього. Є. Бистрицький доволі яскраво

висвітлив ситуацію, у якій опинилися філософи-марксисти: треба
було пояснювати дійсне буття з погляду «справжнього» марксизму
[63, с. 79]. Безумовно, партійна ідеологія жорстоко контролювала
цей процес, проте В. Іванов був одним із тих, хто наважився

аналізувати метафізичні засади суспільного буття.
Відповідно до логіки К. Маркса й В. Іванова, Є. Бистрицький
висновує, що метафізичною основою марксизму є суспільність:

«Будь-які результати людської діяльності за своїм джерелом є
продуктами суспільними» [63, с. 81]. Отож, суспільність – це
підґрунтя марксистського розуміння людини та суспільства. Зміст

суспільності філософ розкриває через діяльність як таку [63, с. 85].
Це створювало підґрунтя, щоб стверджувати, що діяльність є

90