Page 81 - 6816
P. 81

сценарію в Заходу немає «метафізичного стрижня», а тому єдність
               західного світу може бути підірвана зсередини [617, с. 251]. Варто
               погодитися  з  цим  твердженням,  оскільки  західний  світ  дійсно
               втратив метафізичне підґрунтя. Третій сценарій дослідник пов’язує з

               перезавантаженням  культурної  матриці.  Для  обґрунтування  цього
               напряму  він  звертається  до  ідей  П. Сорокіна,  який  доводив  кризу
               чуттєвої  культури  та  стверджував,  що  на  її  зміну  має  прийти

               ідеаційна  культура.  Проблему  пошуку  первоначал  для  України
               філософ оминув.
                     Зміст монографії М. Савельєвої «Парадокс основи: Еллінський
               контекст» (2008) виходить за межі філософських ідей Стародавньої

               Греції.      Дослідниця           порушує         проблему         первоначал,         що є
               надзвичайно  актуальним  в  умовах  відновлення  української

               державності.  Саме  в  цьому  контексті  слід  осмислювати
               дослідження.  Аналізуючи  уявлення  грецьких  філософів  про
               первоначала,  М. Савельєва  зауважує,  що  ці  знання  відбивали
               загальні  закономірності  буття,  а  тому  вони  відразу  ставали

               надбанням  суспільства  [495,  c. 202].  Термін  Геракліта  «логос»
               означав знання найсуттєвіших закономірностей світу – первоначал,
               що  згуртовувало  й  упорядковувало  життя  греків  краще,  ніж

               політика.  Усвідомлення  значущості  первоначал  як  всезагального
               закону  відбулося  у  філософії  Парменіда,  який  на  думку
               М. Савельєвої, трактує поняття «буття» як участь у громадському й
               політичному  житті  поліса  та  його  розвиткові,  коли  індивідуальне

               збігається  із  загальним  і  в  сукупності  стає  всезагальним  [495,
               с. 242].  (Трактування  буття  як  єдності  із  полісом  відповідає
               першоджерелам  грецької  філософії  [424,  с. 449]).  Іншою  плідною

               думкою  в  монографії  є  твердження:  первоначала  є  загальним
               критерієм істини як для індивіда, так і для спільноти [495, с. 301].
               Логіка  дослідження  приводить  філософа  до  висновку,  що  ідея
               Платона  про  благо  була  первоначалом  грецького  поліса.  Отже,

               усвідомлення  первоначала  робить  людину  відповідальною  за  їх
               відтворення.           Роздуми         М. Савельєвої            доводять         нагальну
               необхідність  пошуків  основ  суспільного  буття  для  українського

               суспільства  й  дозволяють  внести  філософські  корективи  в
               розуміння  Помаранчевої  революції,  Революції  Гідності  та
               військової  агресії  Росії  проти  України.  Еліта  українського

               суспільства не змогла сформулювати первоначала буття, донести їх




                                                             81
   76   77   78   79   80   81   82   83   84   85   86