Page 74 - 6816

метафізичного й науково-філософського ідеалізму на тих підставах,
що вони послуговуються тими самими поняттями: істина і хиба,
добро і зло, прекрасне і потворне, а всі інші є похідними [257,
с. 35]. Незважаючи на різні трактування вихідних категорій у

метафізиці й науці, вони є результатом духовної діяльності людини.
На основі цих роздумів учений виводить принцип «самоцінності
людської особистості» та її автономії [257, с. 36], який є спільним

для прихильників як метафізичного, так і науково-філософського
ідеалізму. Отож філософ знайшов фундаментальну точку
поєднання, хоча усвідомлював, що ідею особистості різні
філософські напрями трактують по-різному. Так, представники

метафізичного ідеалізму вважають, що зміст поняття особистості
має трансцендентний характер і його можна усвідомити лише на

основі інтуїції, проте Б. Кістяківський у розумінні особистості
спирався на моральний закон Канта, але в обох випадках
особистість була центром буття. Отже, філософ намагався
примирити світоглядну боротьбу, що відбувалася між

представниками різних філософських напрямів за володіння
метафізичними символами.
Б. Кістяківський у контексті головної ідеї наукової філософії

(з’ясування загальних принципів формування системи наукових
знань про суспільство) доходить висновку, що конститутивним
елементом буття є категорія належного, яка є найвищим і головним
принципом, що об’єднує різні сфери суспільного буття [257,

с. 38–39]. Намагаючись розкрити зміст категорії належного,
Б. Кістяківський трактує його через поняття необхідного. Належне –
це те, що необхідно людині, соціальній групі, нації, цілій людськості

[257, с. 83]. Підкреслимо, що філософ не говорить про необхідне як
природні потреби людини. У розумінні належного як необхідного він
акцентує увагу на його етичних та естетичних аспектах, що свідчить
про те, що в центрі метафізичних роздумів філософа була людина, її

моральний, духовний та естетичний розвиток. Усвідомлення
значущості належного в суспільному бутті приводить філософа до
висновку, що воно в усіх його формах є предметом наукової

філософії, але, незважаючи на це, категорію належного філософія
ігнорує [257, с. 51].
Орієнтація на належне, на думку Б. Кістяківського, є провідною

тенденцією духовного розвитку людства [257, с. 48]. Це
закономірно приводить філософа до категоричного імперативу

74