Page 72 - 6816
P. 72
плоть [504, с. 142], проте первоначала є незмінними, а світ –
змінним. Метафізика Г. Сковороди побудована на поєднанні
протилежностей: усе неживе й живе розділене на дві частини. На
основі принципу антиномічності філософ дивиться на людину й
виокремлює тіло й дух, тіло й духовне тіло. Істина перебуває не в
тілі, а в духовному тілі – серці [507, с. 171]. (Подібну думку
висловлює й Д. Чижевський: «Основна тема метафізики Сковороди
<…> антиномічна, – усе в світі <…> по природі подвійне.
Сковорода, розглядаючи світ у цілому <…> відкриває усюди
сполучення протилежностей» [625, с. 44]). Г. Сковорода глузує з
тих, хто за первоначало приймає видиме й забуває про невидиме.
Людина настільки зосереджена на видимому, що більше нічого не
бачить і називає це ідолопоклонством [507, с. 173–174]. Невидиме є
первинним, а його втіленням є думка й серце [507, с. 160]. (Ці
думки нагадують роздуми Платона про печеру, де живуть люди, які
сприймають тіні за дійсний світ). Український філософ усвідомив
зв’язок первоначал і віри. «У що хто вірить і на що надіється, те й
вшановує» [506, с. 17], отож первоначала є відбиттям віри. Хто
визнавав первоначало, той у різних народів отримав такі назви:
пророк (євреї), філософ (елліни) [506, с. 14], отже, Г. Сковорода
зрозумів, що первоначало потребує свого носія, який був би його
втіленням. Ідея первоначала знайшла відображення в Біблії, яка є
«єдиним монументом начала» [506, c. 18]. За принципом
подвійності структурований не лише світ, але й Св. Письмо: «У
Біблії одне на лиці, а інше в серці» [506, с. 33]. Св. Письмо
відображає сутність буття й людини. «Біблія є людина» [510,
с. 251], а тому, пізнаючи її, людина пізнає себе, точніше
первоначало в собі.
Отже, метафізика Г. Сковороди базується на антитезах: світ
складається з протилежностей, які утворюють коло, тому не можна
сказати, де початок, а де кінець. Український філософ успадкував
ідеї Платона й неоплатоніків про діалектичний рух по колу, що
«сприяє» розв’язанню суперечностей. Підсумовуючи погляди
Г. Сковороди щодо первоначал, зазначимо, що філософ був
переконаний у їхній необхідності. Втіленням первоначал є Біблія,
яка є символічним світом. Первоначала потребують суб’єкта
пізнання, а найголовніше – людини, яка була б їхнім утіленням.
Метафізика Г. Сковороди набула розвитку у філософії
П. Юркевича (1826–1874). Філософ осмислював світ не за
72