Page 69 - 6816

Митрополит Київський та всієї Русі І. Копинський (ІІ пол. ХVI –
1640) у праці «Алфавіт духовний» відстоює пріоритет духовного, за
первоначало приймає дух: «Розум, з’єднуючись у пізнанні всіх речей
з розумом Божим, утворює початок духу…» [272, с. 72]. Мислитель

суттєво уточнює зміст основних понять метафізики. Під ніщо він
розуміє «звичку жити по-плоті», ніщо – це спрощений внутрішній
світ людини: «муки совісті, затьмарення розуму, поневолення» [272,

с. 73]. (Для довідки зауважимо, що подібне розуміння змісту ніщо народилося
в М. Гайдеґґера лише на початку ХХ ст.). Пріоритет духовного
І. Копинський доводить на основі таких аргументів: земні блага й
насолоди не дають людині душевного спокою, а ведуть до

внутрішніх негараздів: «Якщо щось найбільше полюбиш, то потім
настільки ж засмутишся; якщо надміру до насолоди плотської

прикладеш своє серце, стільки ж потім скорботи й мук
приймеш» [272, с. 73]. Вихід релігійний мислитель вбачає в пошуках
Благодателя-розуму [272, с. 73–74], удосконаленню якого людина, на
жаль, до цього часу не приділяє належної уваги.

Метафізичні ідеї в цей період знайшли цілісне втілення у
філософа й письменника І. Вишенського (1550 – між 1621–1633).
Філософсько-релігійним змістом його полеміки з римлянами

(латинниками) були первоначала людського й суспільного буття.
Філософ-полеміст розумів, що в людині постійно відбувається
боротьба тілесних і духовних начал. У цій ситуації філософ
відстоює пріоритет духовного на основі таких положень

Св. Письма: «Плоть бажає противного духові, а дух – противного
плоті: вони одне одному противляться» (Гал. 5:17), [108, c. 53];
«Помисли плотські є смерть, а помисли духовні – життя і мир»

(Рим. 8:6) [108, с. 110]; «Бог їхній – черево, і слава їхня – в соромі,
вони думають про земне» (Флп. 3:19), [108, с. 110]. У цих
твердженнях ідеться про первоначала життєдіяльності людини з
позиції пріоритету духовного над матеріальним. Що дійсно

І. Вишенський шукав первоначала людського життя говорять такі
вирази: «Початок із такого чиню» [108, с. 37], «Початок звідси
чиню» [108, с. 37, 75]. У цій полеміці І. Вишенський відстоює

позицію, що людський дух має перемогти тілесні потреби. Він
критикує римлян за зраду духовних потреб людини. «Латина перш
за все погубила голову, тобто віру, про яку каже Спас, щоб ціла

(голова. – В.С.) була збережена, уподобляючи до зміїної мудрості:
„Будьте мудрі, як змії”» [108, с. 109]. Зміїна мудрість означає

69