Page 596 - 6816

й досконалої людини, народженої в лоні християнства, що своїми
джерелами сягає Євангелія, суттєво впливала на європейське
соціальне й духовне життя. Ідею особистості почали
усвідомлювати апостол Павло, Отці Церкви: Г. Богослов,

А. Августин, Т. Аквінський та ін. мислителі. Її було втілено в образі
Бога й у світоглядному законі: «Особистість – принцип буття».
Протягом людської історії роль і значення особистості зростає,

проте епохи модерну й постмодерну спотворили ідею особистості,
було сформульовано «гуманістичний» концепт: «кожна людина –
особистість» – усі відразу й без будь-яких зусиль стали
особистостями. За його допомогою посередня людина

легітимізувала свої претензії на владу, але це дорого обходиться
людству: спотворено всі цінності людського буття. Подолати

сучасну світову духовну кризу, зокрема й кризу українського
суспільства, можливо лише на основі відродження пріоритету
духовного, принципу духовної ієрархії та ідеї особистості як
людини, спонукуваної інтересом цілого. Принцип духовної ієрархії

має набути статусу метафізичного закону, на його підставах
повинен здійснюватися розвиток людини й суспільства. Значущість
людини має визначатися рівнем її духовного розвитку й рівнем

розвитку її здібностей.
Метафізична теорія особистості не заперечує принцип гідності,
утілений у концепті «кожна людина – особистість», але доводить,
що його може бути реалізовано в умовах дії світоглядного закону:

«Особистість – принцип буття». Таке поєднання двох принципів
зможе задовольнити вимоги як здорового глузду, так і практичного
розуму І. Канта. Для життя однаково необхідний світоглядний

закон «особистість – принцип буття» і гуманістичний принцип
«кожна людина – особистість». Їх поєднання дозволить зло
підпорядкувати розумному й благому началу. Вища істина не
відміняє земної природи, а орієнтує на подолання знеособленого як

у собі, так і в суспільстві та творення добра й любові.
Запропонована теорія особистості створює методологічні
передумови виходу з кризи знеособленого буття, закладає

підґрунтя для якісно нових соціально-філософських і психолого-
педагогічних досліджень, отож утворює теоретичні засади нової –
особистісної парадигми буття людини. Метафізична теорія

особистості – символічна. Відомо, що символи сприяють
розумінню абсолютних цінностей. Теорія особистості принципово

596