Page 591 - 6816

духовним потенціалом», а також узяти на себе відповідальність за
відновлення особистісної традиції. Необхідно, щоб метафізичні й
концептуальні персонажі стали духовним ядром нації –
механізмом, що забезпечуватиме вихід із кризи. Змістом їхньої

діяльності в громадянському суспільстві має бути формування
дійсності за законами розуму: створення світоглядних, моральних,
правових, соціально-політичних, економічних передумов для

розвитку особистісного потенціалу людини.
В умовах майже тотальної деградації й безвідповідальності,
надзвичайного ускладнення соціуму та відносин людини з
природою виникла проблема відповідальності філософів, істориків,

науковців, психологів, педагогів, освітян за теорії й поняття, які
вони висувають. Це суттєво підвищує вимоги до якості

філософських, історичних, психологічних та педагогічних теорій і
понять, на основі яких має здійснюватися дискурс.
Філософ як метафізичний персонаж повинен уособлювати
єдність сутності та існування. Йому має бути притаманне почуття

особистого обов’язку за відтворення пріоритету духовного над
матеріальним, відродження особистісного начала на основі
власного способу життя. Масштаб мислення філософа залежить від

того, що він кладе в основу метафізики як учення про первоначала.
Автор цих рядків за первоначало буття визнав особистість як
людину вищого ступеня духовного розвитку. Філософ як перший
серед рівних своїм способом життя має доводити, що він є

уособленням особистісних цінностей і змістом буття. Пріоритетне
становище філософа в суспільстві – це метафізична основа
життєдіяльності людської спільноти в умовах глобальних змін.

Відповідальність філософа в процесі розбудови громадянського
суспільства в Україні полягає, по-перше, у доведенні до суспільної
свідомості, що пріоритет духовного над матеріальним є необхідною
умовою життєдіяльності суспільства, а особистість є субстанцією;

по-друге, у визначенні, яка тенденція переважає: особистісна
чи знеособлена; по-третє, у пошуку механізмів відтворення
особистісного начала; по-четверте, в ініціюванні дискурсу щодо

визначення первоначал суспільного буття та шляхів його реалізації.
Філософ у своїй діяльності потребує допомоги й підтримки
концептуальних персонажів. Так, історики мають на історичних

прикладах пояснювати громадянам смисл як минулих, так
і сьогоденних подій. Їхня відповідальність полягає в тому, що вони

591