Page 592 - 6816
P. 592

мають  на  історичних  прикладах  донести  до  свідомості  народних
            мас  метафізичний  закон:  «Особистість  –  принцип  буття».  Іншої
            умови  буття  не  існує:  є  особистість  –  є  нація  й  держава,  немає
            особистості  –  немає  нації  й  держави.  На  основі  історичних

            порівнянь  історики  мають  пояснювати,  що  проблеми  й  кризи
            утворює  здебільшого  посередня  людина,  а  розв’язують  їх  лише
            особистості.  У сьогоденних  українських  умовах  політичні  лідери

            зазвичай набувають вигляду особистості, мімікрують. Історик має
            сприяти  розкриттю  цієї  мімікрії.  Драма  українського  суспільства
            періоду  незалежності  полягає  в  тому,  що  політичні  діячі  лише
            маскуються  під  особистість,  не  маючи  відповідних  здібностей.

            Історик  має  пояснювати  громадянам,  що  вони  не  мають
            розмінюватися  на  обіцянки  політиків-популістів.  Отож  роль  і

            функція  історика  в  сьогоденних  реаліях  й  українських  зокрема
            полягає в тому, щоб роз’яснювати народним масам на історичних
            прикладах  дійсні  спонукання  тих  чи  тих  політичних  і державних
            діячів,  розкривати  смисл  історичних  подій  у  контексті  боротьби

            знеособленого  й  особистісного.  Історик  як  концептуальний
            персонаж має нести відповідальність за систему понять, на основі
            якої  трактують  національну  історію,  за  розуміння  народними

            масами  історичних  подій  і  рівень  історичної  зрілості  нації.
            (Докладніше про роль історика як концептуального персонажу див. [707]).
                  Науковець має бути відповідальним за систему понять, на основі
            якої здійснюється взаємодія людини з природою. Без урегулювання
            відносин  людини  з  природою  реалізація  цінностей  особистісного

            буття неможлива. Науковець сприяє трансформуванню матеріального
            виробництва в різновид духовного.
                  Із  психолога  розпочинається  процес  свідомого  формування  в

            суспільстві  особистісного  начала.  Психолог  має  розробити
            теоретичні та практичні механізми виховання особистісного начала
            в  людині  й  суспільстві.  Без  цих  механізмів  суспільство
            залишатиметься  знеособленим.  Психологи  повинні  взяти  на  себе

            відповідальність             за      створення          особистісної           атмосфери
            в громадсько-політичному  житті,  закладах  освіти,  на  виробництві,

            доводити,  що  пріоритет  духовного  над  матеріальним  та
            метафізична  теорія  особистості  є  закономірним  результатом
            розвитку  культури.  Психолог  має  бути  втіленням  особистості,
            спостерігаючи за життям якого, пересічна людина зможе повірити в

            реальність особистісного життя.


                                                         592
   587   588   589   590   591   592   593   594   595   596   597