Page 56 - 6816

змісту постмодерністської філософії, її вкрай негативного
впливу на людську свідомість, що деморалізувало західне мислення
[535, с. 340].
Аналітичну філософію розглядають як антиметафізичний

напрям у сучасній філософії, до якого відносять Л. Вітгенштайна,
М. Дамміта, Д. Девідсона, Р. Карнапа, У. Куайна, Д. Мура,
Г. Патнема, Ф. Рамсея, Б. Рассела, Р. Рорті, Б. Страуда [705],

А. Тарського та ін. Заперечення логічного позитивізму зводяться до
того, що метафізичні твердження складаються зі слів, які «не мають
сенсу, нічого не позначають» [246, с. 76], тому метафізичне знання
неможливо перевірити, бо зміст речень говорить лише про те, що

можна перевірити [246, с. 84]. На думку представників логічного
позитивізму, Р. Карнапа зокрема, логічний аналіз виносить вирок

не лише метафізиці, але й будь-якому знанню, що ґрунтується на
чистому мисленні, інтуїції, а також цінностях і моральних нормах,
які не можуть бути верифікованими й виведеними з емпіричних
засновків [246, с. 85]. Для заперечення метафізики Р. Карнап

аналізує зміст слова «бути» й указує на два його значення: його
вживають як зв’язку і як позначення існування [246, с. 82–83].
Звертаємо увагу, що зміст бути не вичерпується цими значеннями;

вони означають справжнє існування: бути істинним, тим, на кому
тримається життя. Бути є синонімом справжнього буття й за
змістом протилежне небуттю. Бути підкреслювало єдність між
способом життя і словом. Бути – значить слово реалізувати в

способі свого життя. Небуття – це не справжнє існування. Буття й
небуття означають конфлікт між особистісним буттям і
знеособленим існуванням. Незважаючи на критику, Р. Карнап не

заперечував метафізику. Він уважав, що вона виникає як відбиття
емоційно-вольового відношення до світу, тобто є продуктом
несвідомого [246, с. 87]. Отож критика метафізики з боку
аналітичної філософії зводилася до того, що метафізика не може

надати загальнозначущих критеріїв, на основі яких можна
визначити правильність людського розвитку та його об’єктивність.
Проте аналітична філософія, заперечуючи метафізичну

проблематику, актуалізувала прагматичний зміст метафізики, а
саме: метафізичні питання – це питання мовної політики [222,
с. 103–107].

На противагу класичній метафізиці Ж. Дельоз і Ф. Ґваттарі
вводять поняття ризоми. Якщо класична метафізика передбачала

56