Page 544 - 6816
P. 544

Під впливом знеособленої моделі навчально-виховного процесу в
            учителя  сформувалися  спрощені  уявлення  про  його  призначення.
            Учитель сприймає себе переважно як ретранслятора вмінь, навичок і
            знань.         Знеособлений             навчально-виховний                процес         має

            фундаментальний  недолік,  який  не  можна  подолати  жодною
            сучасною педагогічною технологією. Навчаючи, учитель розповідає
            учневі  про об’єкт  і  предмет  навчальної  дисципліни,  механізми  їх

            розвитку,  але  «забуває»  пояснити,  що  предметом  і  продуктом
            навчально-виховної  діяльності  учня  мають  бути  його  здібності.
            Учителі  цього  не  роблять,  бо  здібності  людини  залишаються  terra
            incognita  й  для  самих  педагогів.  Уважаємо,  що  метафізичну  теорію

            особистості необхідно покласти в основу реформування вищої школи
            України  та  сучасної  Я-концепції  вчителя.  Метафізичну  теорію

            особистості  конкретизуємо  на  основі  поняття  «сутнісні  сили
            людини». Сутнісні сили людини, крім рівнів розвитку, мають певну
            структуру.  На  цих  підставах  в  основу  освітнього  процесу
            й формування  здібностей  необхідно  покласти  схему:  суб’єкт  –

            об’єкт – суб’єкт


              /                  //
            S  – учитель, S  – учень,                – навчальний предмет, О – структура
            відносин,  що  утворюється  між  учителем  і  учнями  в  процесі
            викладання  навчальної  дисципліни.  Учитель  має  контролювати
            обидва  процеси.  Здібності,  що  відповідають  за  викладання

            навчального  предмета,  називаємо  професійними,  а  ті,  що
            здійснюють контроль за відтворенням відносин, – інтелектуальними.
                  Професійні  здібності  складаються  з  двох  компонентів.

            Перший  –  уміння  й навички  викладання  навчального  предмета,
            другий  –  знання  цього  предмета.  Інтелектуальні  здібності  теж
            мають  два  складники:  мисленнєвий  (уміння  осмислювати

            поняттями й образами зміст навчального предмета, його зв’язок з
            суміжними  предметами)  і  чуттєвий  (уміння  відчувати  соціальні
            зв’язки та відношення в контексті навчальної й суспільної ситуації,

            зумовлені  якістю  викладання).  Конститутивним  компонентом  є
            чуттєвий,  оскільки  він  визначає  спонукання  до  діяльності  в
            людини.  Отже,  поняття  «сутнісні  сили»  охоплює  чотири
            компоненти:  уміння,  навички  та  знання  (професійний  складник),

            мислення  та  спонукання  (інтелектуальний  складник).  У  процесі
            навчання учня вчать оволодівати змістом навчального предмета й
            майже  не  звертають  увагу  на формування  інтелектуальної


                                                         544
   539   540   541   542   543   544   545   546   547   548   549