Page 541 - 6816

у розробленні механізмів використання метафізичної теорії
особистості для добору керівних кадрів держави. (Докладніше про
роль психолога в умовах необхідності трансформації знеособленої парадигми
буття в особистісну див. [483]).
Пропонована метафізична теорія особистості дозволить
психології вийти на якісно новий рівень розвитку як у теорії, так і

на практиці, надасть психологові можливість відігравати в
суспільстві роль концептуального персонажа.

5.3.2. Я-концепція освітянина в умовах
необхідності трансформації знеособленої моделі
навчально-виховного процесу в особистісну.
Подолання кризи в суспільстві вимагає докорінного реформування

школи, що потребує передусім нових знань про сутність людини та
зміст освітнього процесу. Безумовно, ключовою ланкою цього

процесу є освітяни. Реформування суспільства й школи потребує
нової Я-концепції освітянина, оскільки на основі застарілих
уявлень про сутність людини (кожна людина – особистість)
зрушити цей процес неможливо. Уважаємо, що Я-концепція має

бути фундаментальним поняттям сфери освіти, адже учитель і
викладач своїм способом життя безпосередньо формують спосіб
життя учня. Отже, завдання параграфа: з’ясувати місію освітянина

в умовах необхідності трансформації знеособленої моделі
навчально-виховного процесу в особистісну.
Знання в умовах антрополого-глобальної катастрофи мусять
забезпечувати одночасний розвиток метасистеми «природа –

суспільство – людина», і суб’єктом цього розвитку зобов’язаний
бути університет. Призначення знання, на думку французького
філософа Ж.-Ф. Ліотара (1924–1998), полягає в тому, що воно має

бути необхідним елементом функціонування суспільства [317,
c. 40–41]. У цьому твердженні суспільство постає кінцевою
системою, але сьогодні цього замало. Антрополого-глобальна
катастрофа вимагає розглядати суспільство як частину світу. Тому

науковцям слід думати про те, як «вписати» суспільство в природні
процеси. Здійснити таку трансформацію неможливо без знань про

людську сутність. Розмірковуючи над зазначеною проблемою,
Ж.-Ф. Ліотар поставив питання: хто має бути суб’єктом знань і
нових трансформацій. Таким суб’єктом у філософа постає
університет зі сформованим у ньому філософським духом. Філософ

541