Page 538 - 6816
P. 538

деякі  психологи  майже  не  реагують  на  факт  антропологічної
            катастрофи, оскільки спрощено ставляться до свого призначення в
            суспільстві. Одну з причин цієї драматичної, а, можливо, трагічної
            ситуації  вбачаємо  в  застарілій  Я-концепції  психолога.  Отже,

            завдання  параграфа:  сформулювати  Я-концепцію  психолога
            в умовах  кризи  знеособленого  буття  на  основі  переосмислення
            поглядів  психологів  на  роль  і  призначення  психології  в

            життєдіяльності  людини  й суспільства;  з’ясувати,  за  яких  умов
            психологи зможуть відігравати роль концептуального персонажа в
            суспільстві;  сформулювати  завдання  психологів  в  умовах
            необхідності  формування  в  суспільстві  та  школі  особистісної

            атмосфери.
                  У  найвідоміших  дослідників  історії  психології  та  психології

            особистості:  зарубіжних  (Т. Ліхі,  Л. Хьєлл  і  Д. Зіглер,  Д. Шульц  і
            С. Шульц,  П. Гальперін,  А. Ждан,  О. Лучінін,  Т. Марцинковська,
            А. Петровський,  М. Ярошевський)  та                          українських  (Г. Балл,
            М. Корольчук,  В. Роменець,  А. Фурман)  –  ми  не  знайшли

            концептуального  аналізу  місії  психології  в  суспільстві.  Цей  факт
            змушує  зробити  висновок,  що  психологія  ще  не  рефлексує  щодо
            своєї місії в суспільстві. На нашу думку, серед психологів панують

            настрої  й  думки,  які навіть  не  дозволяють  поставити  питання  про
            призначення  психології  в суспільстві,  психологи  не  відчувають
            відповідальності за духовний стан розвитку людини й суспільства,
            не  орієнтують  людину  й  себе  зокрема  на  розвиток  особистісного

            начала, а тому не наважуються взяти на себе роль концептуального
            персонажа.  Відсутність  філософської  рефлексії  щодо  призначення
            психології свідчить про те, що ця проблема має неусвідомлюваний

            характер.
                  Еквівалентом  поняття  місії  в  психології  сьогодні  є  мета,  про
            яку  відомі  дослідники  психології  особистості  Л. Хьєлл  і  Д. Зіглер
            пишуть: «Основна мета сучасної психології особистості – пояснити

            з  позиції  науки,  чому  люди  поводяться  так,  а не  інакше»  [623,
            с. 20].  На  перший  погляд,  здається,  що  запропоноване  розуміння
            мети  відповідає  потребам  людини,  проте  вважаємо,  що  з  цим

            визначенням  не  можна  погоджуватись,  оскільки  психологію
            орієнтують  лише  на  пізнання  поведінки  людини.  Насправді  таке
            розуміння  мети  негативно  впливає  на  розвиток  людини  та

            психологічної           науки.       На      нашу       думку,        психологія         має
            запропонувати людині ідеал та шляхи його досягнення. Друга мета


                                                         538
   533   534   535   536   537   538   539   540   541   542   543