Page 536 - 6816

аспекти цих подій, проте найважливіше залишилося поза увагою.
Уважаємо, що філософи не помітили того, що це був конфлікт
знеособленого й особистісного, тих, хто не здатен бути суб’єктом
діяльності в нових історичних умовах, і тих, хто виявився готовим

бути суб’єктом діяльності. До такого розуміння змісту конфлікту
наближається В. Танчер. На основі зіставлення ціннісних
орієнтацій «Євромайдану» і «Антимайдану» він доводить, що

цінності першого – це цінності самореалізації, особистісного буття,
тоді як цінності «Антимайдану» – орієнтація на знеособлене
існування [533]. Наведені висновки збігаються із соціологічними
опитуваннями, які наводить у своєму дослідженні В. Паніотто:

основними вимогами Майдану були справедливість і захист
гідності людей [407, c. 24]. Метафізична теорія особистості

дозволяє відповісти на питання: хто був дійсним суб’єктом
Революції Гідності – громадяни особистісного рівня духовного
розвитку, які прагнули трансформувати знеособлену форму
суспільного буття в особистісну. Учасники революції діяли

стихійно, бо філософи не запропонували ані національної ідеології,
ані шляхів трансформації знеособленого суспільства в особистісне.
Україна перебуває не лише в стані війни, але й у стані

світоглядної боротьби знеособленого та особистісного начал: якщо
переможе особистісне, то це буде персоналістична революція, про
яку мріяв Е. Муньє як про найскладнішу революцію у свідомості
людини; якщо переможе знеособлене, то світ наблизиться до

антрополого-глобальної катастрофи. Можливість поразки
особистісного начала свідчить про те, що особистісне стихійно
перемогти не може. Потрібне філософсько-світоглядне

обґрунтування, але філософи й гуманітарії ігнорують ідею духовної
ієрархії людини. Революція Гідності й агресія Росії проти України
висвітлили ще одну проблему: в українських філософів немає
образу майбутнього України.

Підсумовуючи багатотисячолітній розвиток філософії,
зауважимо, що філософ є дзеркалом суспільного буття, але
прийшов час, що він має бути його уособленням, володіти знанням

про людську сутність, яка знайшла відбиття в концепції чотирьох
ступенів духовного розвитку. В умовах кризи знеособленого буття
українські філософи мають взяти на себе відповідальність за

вирішення таких теоретичних проблем: по-перше, обґрунтувати й
довести, що боротьба знеособленого начала з особистісним є

536