Page 535 - 6816

за скоєні гріхи [676]. Без сумніву, це загальна закономірність, а
тому відродження української нації має початися з переосмислення
філософами їхньої місії в суспільстві. Українські філософи не
мають права чекати на прихід політичних лідерів, які в чарівний

спосіб здійснять прорив, оскільки лідери посереднього рівня
розвитку не спроможні на таке. Нація має свідомо відшукувати
своїх політичних і моральних провідників, а для цього філософи

мусять сформулювати критерії лідера-особистості й довести їх до
свідомості громадян.
Особистісне буття – це Голгофа філософа. Звичайно, йти на
Голгофу й нести хрест особистісного буття здатний не кожний

філософ. Метафізична теорія особистості має викликати до життя
нову генерацію філософів, які, прийнявши цю ідею, сприятимуть

появі громадян особистісного рівня. Розбудова особистісного
суспільства – це шанс реабілітуватися філософам за те, що вони
відійшли від витоків платонівського погляду на роль філософа
в суспільстві. Якщо філософи зможуть очолити рух до особистісної

парадигми буття людини, то наважаться піти цим шляхом і
найкращі представники людини маси, бо, як зазначив К. Юнг,
перший показує дорогу іншим [667, с. 214]. Концепція

особистісного буття – це повернення філософії до свого
первородного призначення, коли філософ має бути взірцем
особистісного буття, а категоричний імператив І. Канта – єдиним
спонуканням до життєдіяльності. Пріоритетне становище філософа

в суспільстві – це метафізична основа суспільного буття в умовах
глобальних змін, а в українських реаліях є філософським і
світоглядним підґрунтям розбудови громадянського суспільства та

входження в європейське співтовариство. (Докладніше про роль
філософа в життєдіяльності суспільства див. [493]).
Філософ у незалежній Україні виявився відчуженим від
суспільних проблем, але це деякій частині філософів й політичній
еліті суспільства вигідно. Філософ може відродити свою роль у

суспільстві, лише відродивши свою духовну єдність з нацією, коли
його особиста доля стане відбиттям долі нації. Революція Гідності,

неоголошена війна Росії проти України для всіх гуманітаріїв і
філософів зокрема стали випробуванням їхньої громадянської
позиції й творчого потенціалу. Відбуваються «круглі столи»,
з’являються публікації, де аналізують історичні, соціально-

політичні, геополітичні, ідеологічні, ціннісні й соціокультурні

535