Page 531 - 6816

першою причиною того, що філософія стала сама для себе
проблемою» [649, с. 91]. У дискусії з різними підходами до
трактування предмету філософії він доводив, що її предметом
мають бути «останні загальності духової культури» [649, с. 185]. На

нашу думку, межовим критерієм якраз і є концепція особистісного
та знеособленого буття, сформульована на основі метафізичної
теорії особистості. Втрата філософією провідної ідеї світового духу

стала причиною того, що пріоритет у всіх сферах життєдіяльності
суспільства перейшов до людини маси.
В умовах постмодерну філософ не усвідомлює свого
первородного призначення й не бере на себе відповідальності за

буття. Філософа зробили апологетом влади, а часто він сам ставив
себе в таке становище. Утеча філософів від суспільних проблем

призвела до того, що вони автоматично знизили себе до рівня
посередньої людини. Отож постмодерна філософія – це результат
втечі філософів від відповідальності за буття. Водночас наприкінці
1970-х років на Заході відбулася філософська подія. Опубліковано

працю Г. Йонаса «Принцип відповідальності. У пошуках етики для
технологічної цивілізації» (1979), яка суттєво вплинула
на філософську атмосферу в Європі. Автор ставить і розробляє

проблему відповідальності людини, філософа зокрема, за майбутнє
людства, формулює засади нової етики в умовах технологічної
цивілізації. Філософ доводить необхідність морального закону в
сучасному світі. Сьогодні нова етика стає нагальною потребою.

Погоджуємося з Г. Йонасом, що актуальною стає відповідальність
людини, філософа зокрема, перед світом, але, на жаль, відомий
учений не пов’язав проблему відповідальності та засади нової

етики з ступенем духовного розвитку людини. На нашу думку,
філософська помилка роздумів Г. Йонаса полягає в тому, що він
мислив у межах парадигми – «кожна людина є особистість».
Учений досліджував можливі шляхи переорієнтації суспільства й

розглядав варіант «людського самообмеження» [229, с. 252], але не
проаналізував можливості безконечного духовного розвитку
людини, який може захопити її значно сильніше, ніж процес

споживання. Незважаючи на недоліки праці Г. Йонаса, у сучасній
західній філософії почався процес переосмислення призначення
філософа.

Підсумком сучасного стану європейської філософської думки
щодо місця й ролі філософії в житті, на нашу думку, є твердження

531