Page 492 - 6816
P. 492
На противагу соціально-класовим ідеологіям, національна
ідеологія не пов’язана з тими чи тими соціальними класами або
верствами, її цікавить нація як цілісний суб’єкт діяльності.
Національна ідеологія має орієнтуватися на метафізичні основи
буття нації й синтезувати всі попередні. Для такого синтезу
потрібен новий суб’єкт, який був би мінімально пов’язаний із
панівними верствами. Цю функцію має реалізувати інтелігенція,
для якої сьогодні прийшов час усвідомити свою місію та стати на
позицію суспільства як цілісного організму – зайняти особистісну
позицію. У цих умовах частині українського суспільства стає
зрозумілою нагальна потреба у філософському осмисленні надбань
українського націоналізму. З одного боку, націоналізм потерпає від
вульгарної критики, а з іншого, – навіть у свідомості освічених
людей він постає як реакційна соціально-політична доктрина.
Вважаємо, що варто повернутись до української філософської
традиції, у якій чітко простежуємо місію особистості в житті
суспільства. На жаль, зв’язок українського націоналізму з
персоналізмом лишився поза увагою дослідників. Філософським
підґрунтям українського персоналізму є три засади: пріоритет
духовного над матеріальним, принцип ієрархії та орієнтація на
ідеал. Проаналізуємо, як ці засади відображено в ідеології
українського націоналізму.
Пріоритет духовного над матеріальним проходить через творчу
спадщину Д. Донцова та Ю. Вассияна. Д. Донцов причину кризи
чинних ідеологій убачав у пануванні матеріального: «Дух
матеріалізму розтлів усе життя нашого континенту, його життя й
ідеали етичні, моральні, ідеали соціального співжиття, ідеали
культури, релігії, особистої й громадської етики, ідеали політичні»
[193, с. 539]. З’ясувавши деградаційний вплив ідей матеріалізму,
Д. Донцов сформулював також умову подолання кризи у сфері
ідеології. Відродження може відбутися лише за умов відновлення
«традицій животворящого Духу, перед лицем якого впаде й
розсиплеться потвора матеріалізму» [193, с. 542]. Критикуючи
концепцію людиноцентризму та ліберальну філософію, Д. Донцов
доводив, що в їхній основі лежить «релігія» т. зв. «прогресу»,
бажання знищити в людській душі ідею Бога [194, с. 32], установку
на пріоритет духовного над матеріальним та потребу
вдосконалення людини. Філософ усвідомив, що відмова від
пріоритету духовного над матеріальним вбиває в людині
492