Page 481 - 6816
P. 481
трьох класиків відкрила небезпеку, пов’язану з діяльністю
посередньої людини. Російська культура зафіксувала відсутність
критеріїв у світі, де пріоритет належить посередній людині, але
не змогла з’ясувати причини подолання цього небезпечного явища.
Змістом творів російських класиків була не лише російська
дійсність, але і європейська. В. Єрмоленко намагається з’ясувати
принципові відмінності між європейською та російською
культурою. «Велика битва європейської культури – це битва між
прогресом і традицією. Цієї битви в російській культурі, за великим
рахунком, ніколи не було» [212, с. 441]. Основним принципом
мислення європейської культури є принцип несуперечності (тобто
не можна змішувати добро та зло, прекрасне і спотворене, мету і
засоби), натомість принципом російської культури є принцип
суперечності. «Любов до „діалектичної” логіки суперечності – це те,
що об’єднує конфліктні російські ідеології: православну
„духовність” із марксистським „матеріалізмом”» [212, с. 441]. У
цьому висновку В. Єрмоленка є частина істини, але першопричини
такої «логіки» залишаються недослідженими. На нашу думку, така
логіка – це продукт мислення посередньої людини, яка свідомо
продукує ці суперечності для того, щоб зберегти пріоритетне
становище в суспільстві. Але критерії є. Їх дозволяють установити
метафізична теорія особистості та теорія двох парадигм буття
людини. Втрата чіткої межі між добром і злом, між особистісним
і знеособленим – це недолік не лише російської культури, але і
європейської.
В. Єрмоленко описав російський різновид деконструкції. До
такої самої деконструкції дійшла і європейська культура, тільки
пізніше, у філософії Ж. Дерриди під гаслами боротьби з класичною
метафізикою. Належного опору французький деконструктивізм не
отримав, оскільки філософія втратила особистісний потенціал.
Отож змішування метафізичних цінностей – це не лише російський
феномен, він має і європейське коріння. Європейська філософія
досі не знайшла засобів подолання деконструкції. Російський
культурний деконструктивізм проник у політику і став механізмом
маніпулювання свідомістю народних мас. Російський політичний
деконструктивізм не наважився б на протистояння зі світом, якби
відчував, що може отримати відповідний опір.
Чинні ідеології мають справу з великими групами людей, тоді
як орієнтацію людину на самореалізацію вони не здатні
481