Page 479 - 6816

«озброєння» комуністи взяли ідею перевиховання людини, що
знайшло відображення в словах-гаслах «перековка», «переплавка».
Нацисти й комуністи спекулювали ідеєю свободи, не
приймали ідею демократії. Суб’єктами свободи проголошували

расу чи клас пролетаріату, що нівелювало поняття свободи.
Релятивізація права – спільна риса нацистської й комуністичної
ідеології та практики [212, с. 367–368].

У нацистів та комуністів спільною була ненависть до України
[212, с. 362]. Українські землі були предметом ідеологічних
устремлінь як нацизму, так і комунізму. Українського селянина
проголосили «останнім капіталістичним класом» і продовженням

буржуазії [212, с. 380]. Комуністів ще вабив український
інтелектуальний потенціал, прадавня історія, без чого не могло

бути Російської імперії.
В. Єрмоленко виявив філософську пастку, у яку потрапив
комунізм. Такою пасткою, на думку філософа, є німецька діалектика
від Геґеля до Маркса, яка «стирала межі між „так” і „ні”,

проголошуючи злиденність формальної логіки» [212, с. 371]. Не
піддаватимемо сумніву пізнавальні можливості діалектики, але
зауважимо, що якщо будь-яке знання потрапляє в руки посередньої

людини, то все перетворюється на засіб творення зла. Така
метаморфоза сталася з діалектикою. Уважаємо, що посередня людина
використовує діалектику як засіб маніпулювання, не зупиняючись
перед маніпулюванням добром і злом. У результаті стираються межі

між позитивним і негативним, добром і злом, але в цьому діалектика
не винна. Винною є посередня людина, яка згодна на будь-які
спотворення заради збереження свого пріоритетного становища в

суспільстві, державі, людській спільноті.
Погоджуючись із аналізом нацистської й комуністичної
ідеології, зауважимо, що В. Єрмоленко не сказав головного:
ідеологія і практика фашизму, нацизму й комунізму – це продукт

посередньої людини, що було зрозуміло Х. Ортезі-і-Гассету ще в
1929 р. Посередня людина спекулювала на матеріальних і духовних
потребах народних мас, особливо молоді.

Цікавим і водночас дискусійним моментом дослідження
джерел комуністичної ідеології та таємничої російської душі є
аналіз В. Єрмоленком творчості Ф. Достоєвського,

Д. Мережковського, В. Соловйова, Л. Толстого. Філософ помітив
специфічну рису російської культури, що «прагнула охопити той чи

479