Page 477 - 6816
P. 477

щоб  людина  не  відчувала  себе  самотньою  й  покинутою,
               пропонують  їй  розчинитися  в  «масі»,  тому  філософ  зробив
               правильний  висновок,  що  ці  ідеології  реалізовують  знеособлену
               рівність [323, с. 141–142].

                      Поглибив  розуміння  подібності  фашистської,  нацистської
               та комуністичної  ідеології  В. Єрмоленко.  Досліджуючи  мотиви
               створення  цих  ідеологій,  філософ  зауважує,  що  вони  намагалися

               знайти  заміну  старим  ідеологіям  і несвідомо  повторювали  їхні
               структури, шукали науковий і реальний фундамент для своїх ідей,
               але  насправді  формували  утопічні  візії,  що  заперечували
               реальність,  у  якій  вони  народилися  [212,  с. 313].  На  противагу

               християнству, фашизм, нацизм і комунізм намагалися обґрунтувати
               своє  знання  на  реальності,  а  саму  реальність  уважали  простою,

               швидко доступною, що відповідало ментальності масової людини.
               Філософ  пише:  «Прагнучи  заснувати  свою  науку  на  „реальному”,
               ідеології  створювали  утопії,  засновані  на  „сюрреальному”,  і
               водночас  проголошували  це  сюрреальне  єдиним  реальним»  [212,

               с. 313–314].  Зауважимо,  що  реальністю  для  народних  мас  були
               матеріальні  блага  та  ідея  соціальної  рівності.  В. Єрмоленко
               відзначив  специфічну  рису  цих  ідеологій:  вони  формувалися  на

               міфах, які орієнтувалися на майбутнє. Для того, щоб мобілізувати
               народні  маси  на  боротьбу,  їх  треба  було  об’єднати  сильною
               емоційною ідеєю, заради якої люди могли би пожертвувати собою
               [212,  c. 292].  Для  досягнення  цієї  мети  міфи  були  ідеальним

               засобом.  Щоб  мобілізувати  народні  маси  на  досягнення  мети,  ці
               ідеології використали поняття «боротьба», стверджуючи, що вона є
               законом  історії.  Достатньо  згадати  закон  класової  боротьби

               К. Маркса чи «Мein Kampf» Гітлера.
                      І нацистська, і марксистська ідеології вміло використовували
               досягнення  класиків  німецької  філософії.  Так,  геґелівська  ідея
               держави як втілення абсолютного духу в Італії, Німеччині й Росії

               стає дійсністю і носієм усіх чеснот. Витоками нацистської ідеології
               стали       вульгаризовані          версії      філософії        Ніцше        (теза      про
               життєствердні  інстинкти)  та  філософія  М. Гайдеґґера  (Dasein,

               буття-тут,  буття-у-світі).  Погоджуємось,  що  нацисти  неадекватно
               зрозуміли  філософію  Ніцше  та  спотворили  ідею  Udermensch.
               Коментуючи  зміст  поняття  Dasein,  В. Єрмоленко  зауважує,  що

               воно,  як  не  дивно,  доволі  адекватно  відповідало  нацистській




                                                            477
   472   473   474   475   476   477   478   479   480   481   482