Page 474 - 6816

її відносини з суспільством. Аналізуючи витоки та зміст
комуністичної ідеології, М. Бердяєв зумів зберегти об’єктивну
позицію й побачити її позитиви та негативи. «У комунізмі є
здорове, правильне й цілком узгоджене з християнством розуміння

життя кожної людини як служіння надособистій цілі, як служіння
не собі, а великому цілому» [53, с. 125], тобто людина має
об’єднатися з іншими для організації суспільного життя. Але цю

ідею було спотворено, і відбулося це тому, що «комунізм є не
тільки соціальний феномен, але й феномен духовний» [53, c. 125].
Слід визнати, що духовні аспекти комуністичної ідеології
дослідники обходять увагою, це спричинено тим, що сучасне

суспільство продовжує жити в умовах пріоритету матеріального й
ігнорує потребу людини в духовному, а тому не може вийти за межі

матеріалістичної парадигми.
М. Бердяєв висвітлив філософські помилки комуністичної
ідеології. У процесі її реалізації комуністи духовне підпорядкували
соціальному, вважаючи, що ідеї добра можуть бути реалізовані за

допомогою зла. М. Бердяєв, можливо, першим довів схильність
комуністів до світоглядного й етичного релятивізму. Таке
ставлення до метафізики й етики характерне для посередньої

людини, яка згодна змінювати свою позицію заради досягнення
вигоди. Для обґрунтування свого етичного релятивізму комуністи
використали діалектику, що проявилося в маніпулюванні
поняттями добра і зла, свободи та необхідності, рівності і

справедливості.
Комуністична ідеологія войовничо заперечувала християнські
цінності. Ненависть комуністів поширювалася навіть на тих

християн, які визнавали правду комуністів у соціальній сфері й
обґрунтовували це тим, що вони порушували цілісність
комуністичної ідеології. «Комуністи люблять підкреслювати, що
вони противники християнської, євангельської моралі, моралі

любові, жалості, співчуття. І це, можливо, і є найстрашніше в
комунізмі» [53, с. 135]. М. Бердяєв відмітив негативну рису
внутрішнього світу комуністів та їхньої ідеології: «Комуністи не

можуть перемогти ненависті, і в цьому їхня головна слабкість <…>
Людина, охоплена афектом ненависті, не може бути звернена до
майбутнього, до нового життя. Тільки любов обертає людину до

майбутнього, вивільняє від важкої скутості минулим і є джерелом
творчості нового, кращого життя» [53, с. 150]. Отож М. Бердяєв

474