Page 469 - 6816

керуються ними як мотивами своєї поведінки, їхній зміст у процесі
реалізації все ж зазвичай спотворюється» [351, с. 212]. Роздуми
К. Мангайма дозволяють зрозуміти органічний зв’язок між
ідеологією та метафізикою. Ідеологія висвітлює метафізичні основи

суспільного буття. Отже, майбутня ідеологія має спиратися на
метафізичні основи суспільного буття.
Заперечував класовий підхід до ідеології і Е. Муньє, а тому

критикував ліберальну, комуністичну й фашистську ідеології.
Класове, на думку філософа, – це викривлене, спотворене, воно не є
самостійним, бо піддається впливу інстинктів, класових інтересів
і колективного несвідомого [388, с. 25]. Е. Муньє критикує

лібералізм за те, що він дав свободу невеликій купці людей, а інших
зробив рабами матеріалістичного світогляду; фашизм – за

ірраціоналізм, спіритуалізм за примітивізм розуміння духовного,
антиінтелектуалізм, абсолютизацію ролі держави, життєвих
потягів, що врешті-решт призвело до колективного психозу [387,
с. 282–285]; комуністичну ідеологію – за абсолютизацію класового

підходу, коли суть людини осмислювали на основі її класового
походження, заперечення духовного як самостійної й первинної
реальності [387, с. 292–293].

Ідеї К. Мангайма про відмову від класового розуміння ідеології
розвиває американський соціолог К. Гірц (1926–2006). У праці
«Інтерпретація культур» (1973) учений ставить собі за мету
розвивати «безоцінне розуміння ідеології» як самостійної сутності,

яка ґрунтується на системі культурних смислів [139, с. 230].
Філософ поділяє думку американського соціолога Ф. Саттона про
два підходи до ідеології: теорія інтересу та теорія напруження [710,

с. 3–7]. Теорія інтересу – це інструмент боротьби за владу. Дійсно,
політична практика свідчить, що ідеологія – це форма боротьби за
економічну, політичну вигоду. Ідеологія на практиці
перетворюється в різновид лукавства: під виглядом боротьби

принципів відбувається зіткнення вигоди різних соціальних верств.
Засадничою ідеєю теорії напружень є хронічна функціональна
розбалансованість суспільства між свободою і вимогами

політичного порядку, стабільністю і необхідністю постійних змін,
економічною ефективністю і гуманізмом. Напруження виявляється
як на рівні окремої особи, так і на рівні груп, класів, суспільства. На

основі цих роздумів вчений зробив висновок: сучасна людина живе
в стані постійного напруження. Ідеологію К. Гірц трактує як

469