Page 471 - 6816

Урешті-решт П. Рікер зводить легітимність до довіри [448, с. 232,
245, 248].
Французький філософ-неомарксист Л. Альтюсер (1918–1990)
також розвиває інтегративний підхід до розуміння ідеології та

обґрунтовує необхідність державної ідеології, яка має
реалізовуватися через інститути Церкви, школи, сім’ї [681, с. 150].
На основі досліджень Л. Альтюсера, К. Гірца, К. Мангайма,

Е. Муньє, П. Рікера зазначимо, що існування ідеологій зумовлено
потребами психологічного, морального, релігійного, філософського
обґрунтування влади. Отож призначення ідеології полягає в
легітимації влади.

Ідеології різняться залежно від того, яку цінність проголошено
найважливішою. Лібералізм зробив акцент на свободі, необхідності

розвитку й оновленні, відкритості до економічних та соціальних
інновацій; консерватизм – на стабільності та передбачуваності;
комуністична ідеологія – на рівності й соціальній справедливості.
Незважаючи на суттєві відмінності, класичні ідеології орієнтовані

на пріоритет матеріального над духовним, тому винні в
необґрунтованому зростанні матеріальних потреб людини, що
привело людство до антрополого-глобальної катастрофи.

Уважаємо, що суб’єктом класичних ідеології є посередня людина.
За межами лібералізму, консерватизму й комуністичної ідеології
залишилася особистість як первоначало суспільного буття.
Некласичні ідеології (фашизм, нацизм, релігійний фундаменталізм)

орієнтуються переважно на неосвічену масу.
Осмислюючи комуністичну ідеологію в контексті порівняння
з ліберальною й консервативною, К. Мангайм дійшов висновку, що

в останніх деякою мірою був наявний духовний компонент,
натомість у комуністичній виросло возвеличення «матеріального
принципу, який сприймався раніше тільки як негативний,
гальмуючий розвиток чинник» [351, с. 258]. Соціалісти й

комуністи, використовуючи незадоволеність народних мас рівнем
економічного життя, кладуть в основу своєї ідеології матеріальний
чинник. Осмислюючи сутність комуністичної ідеології, К. Мангайм

зазначив, що в ній відбулася відмова від духовності. Уважаємо, що
звести нанівець пріоритет духовного над матеріальним могла лише
посередня людина.

Критичні зауваження на адресу класичних ідеологій знаходимо
також в А. Камю, який вважав, що вони сприймають світ у

471