Page 467 - 6816

с. 62]. Учений також усвідомив, що в ідеології відбито як особливе,
так і загальнозначуще. На основі цих тверджень зазначимо, що
суперечливі трактування ідеології зумовлені тим, що в ній
відображено як особливі (соціально-класові, групові), так і загальні

(загальнолюдські, національні, державні) інтереси. До сьогодні
ідеологічні системи переважно зорієнтовані на соціально-класові,
групові інтереси. Орієнтація ідеології на загальне сприяє

формуванню теоретичного та об’єктивного компонентів, тоді як
орієнтація на особливе посилює суб’єктивні й ціннісні орієнтації.
Соціолог доходить висновку, що ідеологія й утопія – це різні
феномени, проте вони мають спільні ознаки, і фіксує це в понятті

«хибна свідомість», яка не здатна забезпечити адекватної орієнтації
в суспільстві [351, с. 75, 113]. Орієнтацію ідеології на суб’єктивне й

ціннісне К. Мангайм відобразив у понятті «утопія». Орієнтація на
об’єктивне з часом приведе до формування концепцій
деідеологізації (Р. Арон, Д. Белл, Дж. Гелбрейт, Е. Шилз). На жаль,
у філософії переважає соціально-класове розуміння ідеології.

Ідеологія цікавить К. Мангайма не сама собою, а в значно
ширшому аспекті: «Чи можлива політика як наука?» та «Як на
нинішньому етапі буття взагалі можливе духовне існування?» [351,

с. 72–73]. У контексті цих питань, які й досі залишаються не
з’ясованими, аналізуватимемо погляди К. Мангайма.
Ліберальну, консервативну й соціалістично-комуністичну
ідеології К. Мангайм відносить до форм утопічної свідомості.

Соціолог зафіксував також ворожість цих ідеологій одна щодо
одної: кожна з «форм утопічної свідомості звернена проти
інших…» [351, с. 257]. Незважаючи на ворожість між ліберальною

й соціалістичною ідеологіями, учений констатує їхню внутрішню
тотожність: «Соціалізм близький до ліберальної утопії, ідеї в тому
сенсі, що царство свободи й рівності в обох випадках
переміщуються в далеке майбутнє. Проте в соціалістичній утопії це

майбутнє отримує значно конкретніше визначення як час загибелі
капіталістичної культури» [351, с. 256]. Змістовний аналіз
ідеологій-утопій привів К. Мангайма до висновку, що під впливом

соціальних процесів у суспільній свідомості відбувається
поступовий відхід від утопій. Отже, ще у 20-х рр. ХХ ст. учений
передбачив кризу класичних ідеологій і навіть те, що ідеології-

утопії самі себе знищать у полум’ї політичної боротьби, що
сприятиме новому синтезу [351, с. 265–267]. Говорячи про

467