Page 468 - 6816

необхідність синтезу, К. Мангайм ставить питання про його
суб’єкта. Творцем нової ідеології має стати інтелігенція.
Усвідомлюючи вичерпаність ідеологій, філософ переймається
проблемою: що буде з людством у майбутньому, а тому закликає

колег шукати нові можливості для розвитку [351, с. 275].
Фундаментальний зміст поглядів К. Мангайма пояснюємо тим,
що вони просякнуті ідеями метафізики. Соціолог уважав, що будь-які

емпіричні дослідження можливі лише «на основі певних
метаемпіричних, онтологічних, метафізичних рішень та очікувань і
гіпотез, що випливають із них» [351, с. 106]. Учений відкрив
метафізичну особливість людської свідомості, яка, на жаль, до цього

часу ще не стала предметом дослідження філософів. «Люди значно
частіше орієнтувалися на трансцендентні, аніж на іманентні дійсності

чинники, однак реалізували на ґрунті подібної „ідеологічної”
свідомості, несумісної з дійсністю, цілком конкретний устрій
соціального життя» [351, с. 209]. Гасла й мотиви учасників Революції
Гідності підтверджують правомірність цього висновку. Так, дійсність

доводить, що між ідеологією й метафізикою є органічний зв’язок,
який, на жаль, дотепер не досліджено.
К. Мангайм відзначив ще один фундаментальний факт, який

теж не знайшов подальшого осмислення: ідеології є проявом
пошуків метафізичних основ буття. На його думку, філософія й
ідеологія мають виявити справжню «дійсність» і «буття» [351,
с. 210]. Справжньою ідеологією є та, яка трансцендентна сучасному

буттю, проте зміст її не може бути реалізований у чинних умовах.
«Дійсним» буттям К. Мангайм пропонує вважати життєвий уклад і
такі форми людського співіснування (любов, спілкування), які

«допускає або яких вимагає відповідна структура й нарешті всі ті
форми та способи переживання й мислення, що відповідають
певному життєвому ладу й у цьому сенсі є співзвучними з ним»
[351, с. 211]. Отже, у розумінні К. Мангайма метафізика – це те,

чого немає, але воно можливе. На основі цих роздумів учений дає
таке визначення ідеології: ідеологія – це трансцендентні буттю
уявлення, зміст яких de facto ніколи не досягає реалізації [351,

с. 211], але вони виступають у формі ідеалу. Зв’язок ідеології та
метафізики змушує уточнити уявлення про метафізичні основи
суспільного буття. Метафізичні основи суспільного буття – це те,

що не узгоджується з тим, що існує, але за певних умов може стати
реальністю. Соціолог зазначає: «Люди часто цілком щиро

468