Page 464 - 6816

природи й людини. В умовах особистісної парадигми буття людини
пріоритет має належати телеологічним закономірностям, а
природні й соціально-наслідкові зв’язки мають стати їх органічною
частиною. В умовах телеологічної детермінації людина зможе

відмовитися від зайвих матеріальних потреб, знизивши цим
антропогенне навантаження на природу або створивши інші
технології, що не шкодитимуть природі.

Історія суспільного буття постає історією розвитку ідеї
особистості як первоначала буття. Концепція взаємозумовленого
розвитку людини й суспільства постає як закономірний процес
оволодіння людиною своєю сутністю. В умовах особистісної

парадигми буття людини утворюються реальні умови для реалізації
ідеї свободи, рівності, справедливості, подолання відчуження.

Філософія, релігія й наука мають об’єднати зусилля для
формування особистісного суспільства й допомогти людині
подолати страх перед особистісним буттям. Відповідно до
концепції взаємного становлення людини й форм суспільного буття

має бути сформульована й відповідна ідеологія.

464