Page 460 - 6816

Роздуми А. Єрмоленка корелюються з думками Ж. Дельоза.
Французький філософ пропонує дивитися на буття як на унікальну
подію, як на одноголосне буття [174, с. 216], тобто таке, яке
можливе лише тоді, коли і філософія, і наука виходитимуть з

антропокосмічних умов життєдіяльності людини. Ці висновки
потребують переосмислення поглядів учених на їхнє призначення,
на місію науки, зокрема необхідно поєднати філософію з наукою

й закласти основи нової синкретичної науки – науки смислу. Як
варіант відповіді на виклик антрополого-глобальної катастрофи
пропонуємо в основу діяльності вченого покласти такі ідеї.
Науковець, по-перше, у процесі дослідження має усвідомлювати,

що мусить бути міра втручання в геологічні, екологічні, біологічні
механізми еволюції природи; по-друге, мусить постійно

рефлексувати: який сенс мають наукові відкриття щодо механізмів
еволюції природи та смислу буття людини; по-третє, має нести
відповідальність за стан розвитку природи, а діяльність мусить
бути зорієнтована на дослідження антропокосмічних умов життя

людини; по-четверте, масштаби виробничої діяльності має
визначати еколог, а не стихія потреб посередньої людини [490].
Виходячи з проголошеного принципу пріоритету духовного над

матеріальним та антропокосмічних умов буття, треба визнати
матеріальне виробництво різновидом духовного, а науку
підпорядкувати антропокосмічним умовам буття людини.

Висновки до розділу 3

Конфлікт особистісної та знеособленої парадигми буття
людини став реальністю у ХХ ст., але був передбачений і описаний
у метафізиці в поняттях: буття і небуття, буття та ніщо, вічний світ
ідей і мінливий світ речей. Уся глибина роздумів Парменіда,

Платона стають зрозумілими лише сьогодні. Це свідчить про те, що
людство залишається під впливом чуттєвого й очевидного і не

здатне зрозуміти втаємничену сутність буття.
Протягом ХХ ст. чимало філософів, соціологів, культурологів
звертали увагу на кризовий стан буття, наголошуючи на ролі і
значенні духовних чинників у життєдіяльності людини. А. Бергсон

стверджував, що має відбутися перехід від соціальної еволюції до
психологічної. Конфлікт між буттям і небуттям набуває форми

460