Page 446 - 6816
P. 446

допомогти  переорієнтуватися  із  зовнішньої  діяльності  на
            внутрішню.  Уособленням  єдності  внутрішнього  й  зовнішнього,
            матеріального  й  ідеального  є  особистість.  (Розлогий  аналіз  філософії
            єдності людини зі світом викладено в праці [490]).
                  Отож  ідеї  К. Корсака  щодо  ноотехнологій  та  ноосуспільства

            потребують  фундаментального  доповнення:  потрібно,  по-перше,
            змінити  механізми  детермінації  життєдіяльності  людини  й
            суспільства;  по-друге,  переосмислити  погляди  на внутрішні  якості

            людини,  а  також  запровадити  нову  етику;  по-третє,  змінити
            методологію  наукових  досліджень.  Установка  на  майбутнє  вимагає
            від      людини          самообмежень:             технологічних,           економічних,
            психологічних.  Нооекономіка  можлива  лише  за  умов  зміни

            парадигми  розвитку.  Підсумовуючи,  зауважимо,  що  прогнози
            філософів  та  футурологів  не охоплюють  саме  світоглядних  і

            духовних  засад  буття  людини.  Слід  визнати,  що  рухатись  до
            нооекономіки  й  ноосуспільства  на чолі  з  елітою,  яка  складається  з
            посередньої людини, неможливо. Модерна людина поставила себе на
            місце Бога та стала шукати форми й методи панування над природою,

            а філософи обґрунтовували ці претензії. Влада людини над природою
            трактувалася  як  зростання  свободи.  У  сьогоденній  ситуації
            глобальних  змін  клімату  зазначимо,  що  філософи  несуть

            безпосередню  відповідальність  за  розбалансування  зв’язків  між
            людиною й світом, бо, починаючи з епохи модерну, вони перестали
            думати про буття. Релігія, філософія й наука мають дійти згоди щодо
            концептуальних  засад  взаємодії  людини  зі  світом.  Людина  мусить

            узяти  на  себе  «тотальну  відповідальність»  (Г. Йонас)  не  лише  за
            сучасний, але й за майбутній етап розвитку. Смислом буття людини
            як  родового  суб’єкта  має  бути  збереження  світу,  а  мірою  розвитку

            має бути людина як рід. Потреби реалізації нооекономіки висувають
            фундаментальні  вимоги  до  чинної  української  еліти.  Драматизм
            ситуації  полягає  в  тому,  що  інтелектуальний,  політичний,
            економічний пріоритет належить посередній людині, яка здатна лише

            відтворювати  усталені  форми  діяльності.  Розвиток  ноотехнологій  в
            Україні «не вкладається» в здоровий глузд сучасної української еліти.

                  На  основі  метафізичної  теорії  особистості  сформулюємо
            концептуальні  засади  філософії  єдності  людини  зі  світом:  по-
            перше, філософія єдності людини й світу має будуватися на основі
            філософії тотожності Ф. Шеллінга; по-друге, світоглядною засадою

            взаємодії  людини  зі  світом  має  бути  пріоритет  духовного  над


                                                         446
   441   442   443   444   445   446   447   448   449   450   451