Page 442 - 6816

новий рівень взаємодії людини зі світом, тому може стати
конститутивним у філософії єдності людини зі світом.
К. Корсак говорить про світоглядну революцію, що
відбувається на наших очах [276, с. 56], але не розкриває її зміст.

Філософ зафіксував фундаментальну суперечність між рівнем
розвитку науки, технологій і рівнем інтелектуальних можливостей
та моральних якостей сучасних політиків, економістів,

прогнозистів, які визначають напрями розвитку людства [276,
с. 55]. Учений попереджає, що рух до ноотехнологій буде складним
і пов’язаним насамперед із людським чинником, зокрема з тими
бізнесовими колами, що сьогодні мають надприбутки з нафти та

газу. Він застерігає українську політичну еліту, що помилковими є
заклики чинної влади до «аграрної» чи «металургійної розбудови»

української економіки [276, с. 61]. Таке рішення буде свідченням
орієнтації на минулий досвід і нездатності враховувати науково-
технологічні інновації. Отже, висновок, що українська економічна
еліта неспроможна відігравати провідну роль у трансформації

індустріальної економіки в нооекономіку слід уважати доцільним.
Додатково зазначимо: саме ці бізнесові й наукові кола будують
своє процвітання на виснаженні планети, що слід розцінювати як

прояв некрофільських тенденцій у діяльності посередньої людини.
(Погляди К. Корсака докладно проаналізовано в статті «Світоглядні
підґрунтя нооекономіки і ноосуспільства, або Роздуми до дискурсу
з Костянтином Корсаком» [486]).
Отож ноосуспільство потребує людини й еліти особистісного
рівня розвитку, здатних бути спонукуваними майбутнім і жити в
єдності з природою – по-перше; по-друге, розбудувати

ноосуспільство на основі лише нооекономіки неможливо.
Припускаємо, що такі роздуми є проявом економічного детермінізму
й одновимірного мислення. Ноотехнології стануть економічним

підґрунтям ноосуспільства лише за пріоритетної ролі особистості в
суспільному житті. Виходячи з цього, зазначимо, що К. Корсак
абсолютизує роль технологій і недооцінює значущість моральних і

духовних засад буття та людських якостей. Будь-які технології
залишаться безсилими проти споживацького характеру діяльності
посередньої людини. Нові технології автоматично не змінять

знеособлену форму буття людини. Філософ мислить у межах
застарілих поглядів на науку, яка відкинула все «друговартісне», хоча
саме воно (вплив на природу) виявилося найважливішим. Учений

442