Page 445 - 6816

потреби людини чи залишає їх у межах матеріальних? Відповідь
однозначна: потреби людей залишилися в межах матеріальних.
Інформаційне суспільство не зменшило розбалансування з
природою й не спонукало людину до переосмислення пріоритетів.

Воно продовжує експлуатувати природу. З цієї позиції будь-які
ноотехнології нездатні змінити характер буття та ставлення людини
до природи. Потрібна світоглядна революція. Надзвичайно

повільна реакція світової політичної й наукової еліти на діяльність
Римському клубу однозначно свідчить про те, що вона не
усвідомила необхідності зміни детермінації людського буття.
А. Тойнбі дав принципову відповідь на проблему: хто здатний

знаходити відповіді на виклики історії, – особистості й генії, яких
мають підтримати народні маси [548, т. 1, с. 274]. У русі людини

до ноосуспільства пріоритет має належати особистостям, серед
яких належне місце повинні посісти філософи за умови, що вони
знайдуть відгуки на виклики історії та прикладом власного життя
доведуть можливість змін у напрямі особистісного буття.

Конструктивні підходи до розуміння поняття «світ» знаходимо
в К. Зарубицького. Світ – це гармонія «всіх царин життя»,
можливість їх ненасильницького співіснування [216, с. 105]. З цієї

позиції філософ пише: «Людина при цьому постає як істота
універсальна й тому вільна, тобто як істота, яка здатна, втілюючись
у кожній із сфер, залишатися частиною Єдиного Цілого (Буття)»
[216, с. 109]. Акцентуємо увагу на тому, що в цьому підході людина

є не частиною, а цілісним представником світу. На таку роль здатна
лише особистість. Саме на такі відносини людини зі світом
орієнтує пригожинська картина світу. Сучасний стан відносин

людини з природою І. Пригожин назвав діалогом. Запропонований
підхід передбачає особисту відповідальність, але панівний тип
людини на це органічно не здатний. Йому вигідніше дивитися на
світ як на об’єкт, що припускає безконечні впливи і який можна

експлуатувати. Орієнтація на матеріальний комфорт – це еквівалент
егоїстичної установки, що виснажує людину й планету. Розвиток
філософії й буття взагалі підійшов до потреби підпорядкування

природи духу, а філософською основою такої переорієнтації є
філософія тотожності суб’єкта й об’єкта. Філософія за її суттю є
формою духовної єдності людини зі світом. Філософія єдності

дозволяє здійснити крок до подолання «вічних» суперечностей між
людиною та світом, матеріальним та ідеальним. Людині слід

445