Page 437 - 6816
P. 437

на деякі досягнення, до цього часу не запропоновано світоглядного
               рішення,  що  було  б  скеровано  на  подолання  деструктивних
               наслідків взаємодії людини зі світом.
                     Отже,       завдання         підрозділу        полягає        у     формулюванні

               концептуальних засад філософії єдності людини зі світом.

                     3.4.1.     Теоретичні               засади           філософії             єдності

               людини  зі світом. Уважаємо, що світоглядні засади взаємодії
               людини  зі  світом  сформулював  ще  Ф. Шеллінг  у  філософії
               тотожності [635; 638, с. 518, 523]. Російський філософ С. Булгаков
               підхід Ф. Шеллінга поклав в основу дослідження, зазначивши, що

               господарство є актуальною єдністю суб’єкта й об’єкта [88, с. 45]. У
               процесі  такої  взаємодії  поєднуються  телеологічний  принцип  і

               принцип  детермінізму.  Філософ  долає  застарілі  уявлення  про
               природу як мертву субстанцію й трактує її як живий організм, що
               перебуває в постійному розвиткові. При цьому С. Булгаков з болем
               зауважив,  що  ідея  тотожності  Ф. Шеллінга  залишається  мертвим

               капіталом  [88,  с. 62].  На  жаль,  вона  виявилася  непотрібною  і в
               умовах антрополого-глобальної катастрофи.
                     З’ясувати  філософські  засади  взаємодії  людини  зі  світом

               неможливо           без усвідомлення           місця       й     ролі     матеріального
               виробництва  в  житті  людини.  Аналіз  проблеми  господарства
               С. Булгаков розпочинає з констатації того, що Всесвіт, у якому ми
               перебуваємо,  є  єдністю  різних  сил  і  структур,  а  тому  людина

               змушена  враховувати  ці  закономірності  [88,  с. 64,  73].  У  процесі
               господарювання людина об’єктивує себе в продуктах діяльності. Це
               так,  але  філософ  не врахував  факт  недосконалості  людини.  Якщо

               суб’єкт  господарювання  недосконалий,  то  продуктами  своєї
               діяльності  він  буде  руйнувати  єдність  суб’єкта  й  об’єкта  та
               сприятиме розбалансуванню взаємодії між людиною та природою.
               Природа  в  умовах  панування  посередньої  людини  втрачає  свою

               гармонійну  будову  й  стає  відбиттям  недоліків  і  вад  посередньої
               людини.  Людина  створює  господарство  за  своїм  обмеженим
               розумінням.

                     Досліджуючи  філософські  засади  майбутнього  господарства,
               С. Булгаков  ставить  питання:  за  яких  умов  може  відбутися
               поєднання суб’єкта й об’єкта в господарюванні? Філософ висновує,

               що  це  відбудеться  тоді,  коли  людство  усвідомить  себе
               трансцендентальним  суб’єктом  господарювання  і  визначає  такі


                                                            437
   432   433   434   435   436   437   438   439   440   441   442