Page 435 - 6816

Представники німецького ідеалізму вважали, що Велика
французька революція принесла у світ ідею розуму, який стане
реальністю, але вийшла помилка. Ідея розуму органічно поєднана з
ідеєю особистості, але французька революція розірвала цю

традицію. Метафізична теорія особистості поєднує ці ідеї. Ідея двох
парадигм буття відповідає поглядам Ґ. Геґеля: розум особистості –
це єдина основа філософії історії. Особистісна парадигма буття

поєднує ідею особистості, свободи, духовної ієрархії, рівності та
справедливості в єдине ціле й постає як реалізація ідеї розуму.
Сучасна внутрішня й зовнішня кризи вочевидь доводять, що форми
буття людини й суспільства, що ґрунтуються на принципах мати й

володіти себе вичерпали.
Підсумовуючи роздуми європейських, російських й

українських мислителів, зазначимо, що завданням філософії історії
є вибір вихідного принципу трактування історії. Смисл історії має
надати філософія. Філософи мусять внести в суспільну свідомість
ідею особистості – ідею духовного вдосконалення людини, отож

продовжити процес, розпочатий християнством. Призначення
філософії історії – відкинути все випадкове й виокремити
найсуттєвіше – субстанційне. У філософії Канта статус

субстанційності мав категоричний імператив, у філософії Геґеля –
абсолютна ідея, у марксизмі – пролетаріат. Уважаємо, що
найсуттєвішим у життєдіяльності держави, суспільства, людської
спільноти є діяльність особистості. Запропонований підхід до

розуміння сутності буття й історії дозволяє дати принципово нову
відповідь на питання: чи можлива наука про суспільне буття, яка б
допомагала людині розв’язувати життєві проблеми так само

ефективно, як природничі науки використовують закони природи у
сфері матеріального виробництва? Уважаємо, що знання
про знеособлену й особистісну парадигми буття людини дає ключ
як до розуміння теоретичних проблем філософії історії, так і для

розв’язання суспільних проблем. Концепція двох парадигм буття
людини й суспільства закладає теоретичні основи для свідомого
еволюційного переходу від знеособленої до особистісної парадигми

буття. Буття розвивається не через розвиток технологій, науки,
а через усвідомлення людиною необхідності надати пріоритет
особистісному перед знеособленим.

435