Page 406 - 6816

почне судити себе й каятися за свій егоїзм. Проблема ролі та
значення Христа в історії – це проблема ролі та значення
особистості. Дискусія П. Рікера з християнством свідчить про те,
що філософ стоїть на позиціях пріоритету матеріального. Істини в

матеріальній і духовній сферах різні за їхньою природою та
процесом пізнання. Пізнання в матеріальній сфері відбувається за
схемою: від конкретного до загального, тоді як у духовній – від

загального до конкретного. Сприйняття людиною християнських
сутностей відбувається через знаходження образу цієї сутності в
собі. Віднайти цю істину емпіричним шляхом у собі складно,
оскільки це потребує внутрішньої революції – виходу в

трансцендентне. Єдиний шлях – це віра в те, що ця істина є в тобі.
Реалізація цієї сутності може спиратися лише на віру, релігійну чи

філософську. У контексті роздумів К. Ясперса щодо філософської
віри П. Рікер пов’язує питання віри зі смислом і мужністю [449,
с. 103]. Дійсно, визнання того, що істина перебуває в тобі і ти сам є
її носієм, потребує мужності.

Доволі конструктивними є роздуми П. Рікера щодо ролі та
значення смислу в історії. Філософ розглядає історію як
«пришестя» смислу. У цьому процесі пізнання він створює образи

«короткої» й «довгої» дороги. Під «короткою» розуміє
самопізнання людини, а під «довгою» – процес розвитку людської
свідомості взагалі, які за їхнім змістом є тотожними [449, с. 41].
Людина, пізнаючи себе, іде шляхом, яким крокують й інші –

людство. Отже, свідомість окремої людини подібна до
узагальнених якостей суспільної свідомості.
Безумовно, філософ сприяв подоланню марксистських уявлень

про філософію історії та обговоренню проблеми, що є істиною в
історії, але конструктивних відповідей на нагальні питання не
залишив. Водночас постає питання: чи можна знайти істину, якщо
не визначено метафізичні засади буття? Відсутність точки опертя

(метафізичних основ буття) змушує шукати їм заміну. Таку заміну
постмодерністська філософія історії намагається знайти в метафорі.
У гуманітаристиці склалося два підходи до розуміння ролі та

значення метафори. Дослідимо їхні основні положення.
У першому підході роль і значення метафори оцінюють доволі
критично. Е. Кассирер, досліджуючи витоки метафори,

підкреслював її спорідненість із міфологічним мисленням, саме в
міфології він убачав витоки метафори. Філософ указав на

406