Page 377 - 6816

інакше» [179, с. 39]. Перед обличчям можливої антрополого-
глобальної катастрофи треба визнати, що навчитися жити
складніше, ніж створити комп’ютери. Розмірковуючи над
проблемами майбутнього, Ж. Деррида говорить про кінець певного

концепту історії [179, с. 61]. Уважаємо, що знеособлена форма
буття є дійсно «кінцем» історії. Намагаючись зрозуміти сутність
сучасної епохи, філософ не знаходить теоретичного пояснення й

уживає метафору: «Час зірвався з завіс». Осмислюючи ці роздуми
Ж. Дерриди, українській філософ О. Мамалуй зауважує, що
відбулося відчуження сущого від буття. Маючи на увазі
соціалістичний досвід подолання відчуження, О. Мамалуй

висновує: «Спроба тотального подолання <…> відчуження
призвела до граничного поглиблення метафізичного відчуження від

буття та його істини» [348, с. 24]. Опановуючи проблему
трансформації перетворених форм буття в органічні й маючи на
увазі досвід марксизму та його практику, український філософ
пропонує навчитися жити з привидами, якщо бажаємо нарешті

навчитися жити [348, с. 25]. Аргументуючи необхідність
трансформації перетворених форм, О. Мамалуй говорить про
проміжну форму існування, яка в нього отримала назву діастемна

(інтервальна) [348, с. 31]. Підтримуючи інтелектуальні зусилля
О. Мамалуя, зазначимо, що людина має навчитися трансформувати
перетворені форми в особистісні.
Осмислюючи роздуми К. Маркса, Ж. Дерриди й коментарі

О. Мамалуя, задамося питанням: «Що чи хто є причиною
перетворених форм?». Уважаємо, що їхнім «творцем» є посередня
людина, яка, з одного боку, прагне самореалізації, але з іншого, –

боїться її, бо це вимагає надзвичайних зусиль, духовної відваги й
самообмежень. Одиниці здатні стати на цей шлях. Страх
особистісного буття породжує перетворені форми. Але як навчити
людину, якщо вона не бажає?

Аналіз соціалізму й капіталізму з позицій принципу мати
змушує визнати, що між ними є багато спільного. Незважаючи на
суттєві соціально-економічні й політичні відмінності, спільною

негативною рисою є те, що вони не забезпечують людині духовної
самореалізації, не створюють умов для реалізації принципу бути,
оскільки є перетвореними формами. І капіталізм, і соціалізм

дегуманізували суспільство й людину, хоча й різними засобами.
Уважаємо, що метафізична теорія особистості допомагає

377