Page 374 - 6816
P. 374
призводить до руйнування попередніх цінностей і утворює
складнощі у функціонуванні суспільства. Ця ситуація змушує
Е. Тоффлера шукати нове підґрунтя для соціальної інтеграції.
Футуролог такого підґрунтя не знаходить, але розуміє, що якщо цю
різноманітність способів життя й цінностей не вдасться
інтегрувати, то це може стати причиною деградації суспільства.
Е. Тоффлер ставить питання: чи спроможна людина
адаптуватися до швидкоплинності, чи, можливо, існує ліміт
здатності людини до змін, і змушений зробити висновок, що темпи
змін перевищують адаптаційні можливості людини, тому вона й
опинилася в шоковому стані [555, с. 263]. Під впливом дійсності
(«світ збожеволів» – гасло графіті) футуролог намагається
усвідомити філософські причини футурошоку. Причини він убачає
в неконтрольованому русі в майбутнє. «Причини простежуються
<…> в неконтрольованій, невиборній природі нашого бігу в
майбутнє, у провалі нашої спроби свідомо скеровувати прагнення
до суперіндустріалізму» [555, с. 297]. Якщо цей висновок
сформулювати мовою класичної філософії, то він буде таким:
розум, який проголосив свою всемогутність в епоху Просвітництва,
виявився банкрутом, а постмодерна філософія не має наукового
апарату для адекватного усвідомлення проблеми. Це означає, що
людство й далі стихійно розв’язуватиме проблеми, а насправді
деградуватиме. Футуролог закликає вивчати майбутнє й
намагається розвіяти міф, що суспільство непізнане; він пропонує
висувати нові поняття, щоб «дивитися вперед, у
суперіндустріалізм, а не назад, у простіші суспільства. Однак ці
поняття більше не можуть бути вироблені старим шляхом» [555,
с. 382]. У цих закликах відображено певну обмеженість
постмодерної філософії, яка відірвалася від класичної метафізики.
Постіндустріальне суспільство, на думку Е. Тоффлера,
сформувало новий тип людини – модульну людину, і характеризує
її як вільну особистість, ознакою якої є фрагментарність. Така
людина вступає в модульні (фрагментарні) відносини, що
охоплюють усі сфери життя людини. Зміст модульних відносин
футуролог пов’язує зі свободою, але визнає, що це не найкращий
тип відносин [555, с. 73, 75]. Запропонована метафізична теорія
особистості дозволяє сформулювати деякі заперечення щодо
ототожнення модульної людини з особистістю. Особистість – це
цілісна, а не часткова людина. На жаль, такого підходу
374