Page 356 - 6816

Можна вважати, що філософська частина дискурсу закінчилася
безрезультатно. Дискусія перейшла в етичну площину, і вчені
зупинилися перед проблемою: чому дія моральних принципів
обмежується окремими людьми й не поширюється на відносини

між державами. Запитання залишилося без відповіді, бо
обговорення відбувалося поза межами людських якостей. Д. Белл
та В. Іноземцев проігнорували досягнення Т. Адорно, А. Бергсона,

М. Бубера, Г. Маркузе, Е. Муньє, В. Франкла, Е. Фромма, М. Фуко,
які довели, що не можна відокремлювати продукти людської
діяльності від моральних і духовних якостей людини.
Осмислюючи сучасну ситуацію у світі, Ж. Деррида налічує

десять ознак кризи капіталістичного способу життя: безробіття,
що свідчить про розлад ринкової системи; масове виключення

громадян, які не мають притулку, з участі в житті суспільства;
нещадна економічна війна між країнами європейської спільноти,
США, Японією; неспроможність приборкати суперечності в
механізмах ринку; наявність голоду серед значної кількості людей

та почуття відчаю; торгівля зброєю; розповсюдження ядерного
озброєння; міжетнічні війни; зростання влади світової мафії та
наркотичних консорціумів; недосконалий стан міжнародного права

[179, с. 144–148]. Ж. Деррида висновує, що, з одного боку, цих
аргументів достатньо, щоб усвідомити кризовий стан капіталізму як
способу життя, а з іншого, – вони наочно демонструють, що
привиди комунізму ще не щезли. На жаль, у цих ознаках маємо

лише перелік соціально-економічних, політичних, правових ознак
кризи. Дослідження Ж. Дерриди доповнюють роздуми італійського
філософа-постмодерніста Дж. Ваттімо, який наголошує, що сучасне

суспільство стає все більш хаотичним, надії на розвиток не
реалізувалися, зростання інформації ускладнює розуміння
реальності [713, с. 4, 7]. Осмислюючи ці роздуми, зауважимо, що
філософи за цими ознаками не помітили кризи людини, культури,

духу, на що звертали увагу А. Бергсон, М. Бубер, Е. Гуссерль,
П. Сорокін, А. Швейцер та ін. вчені. Польсько-англійський філософ
і соціолог З. Бауман (1925–2017) поглибив висновок Ж. Дерриди,

зазначивши, що глобалізоване знеособлене суспільство породило
стан абсолютної нестабільності [36, с. 46]. Ці висновки Ж. Дерриди
та З. Баумана доводять, що ідеї лібералізму й вільного ринку

в сучасних умовах недостатньо ефективні.

356