Page 351 - 6816

ситуація потребує вдосконалення людської сутності [595, с. 21].
Можливість екологічної катастрофи усвідомлюють багато вчених.
Але чому суспільство не докладає відповідних зусиль, аби
запобігти трагічним викликам? Намагаючись знайти відповідь на

це запитання, Е. Фромм доходить висновку, що в людства «немає
жодних інших моделей суспільного устрою», ніж капіталізм,
радянський соціалізм і фашизм [595, с. 23]. Уважаємо, що це пряме

дорікання суспільствознавцям і філософам у творчій безплідності.
Форми життєдіяльності індустріального суспільства Е. Фромм
описує через дієслово «мати» та прагнення до володіння і
перетворення «всього і всіх, зокрема й себе самого, у свою

власність» [595, с. 36]. Осмислюючи історію з початку
християнської ери, філософ висновує, що людство живе

за принципами Сатани: мати й володіти [595, с. 70]. Атрибутами
споживацького, знеособленого суспільства Е. Фромм уважає
приватну власність, прибуток, владу й невід’ємними правами
людини – здобувати, володіти й отримувати прибуток. Приватна

власність, прибуток і влада стали «першоосновами» західного
суспільства. Орієнтація на максимальне споживання призвело до
того, що суспільство за своєю суттю протистоїть природі, а тому

відтворює соціально неповноцінних людей і навіть духовно й
фізично знищує людину [598, с. 295]. Е. Фромм формулює ознаки
суспільства, розбудованого на принципах мати й володіти:
відсутність гуманізму, бо все розбудоване на економічній

ефективності; загальна відчуженість і внутрішня пасивність
людини; емоційна прив’язаність до неживого, байдужість до життя
й відсутність благоговіння перед усім живим (некрофілія).

Зазначені ознаки філософ інтегрує у твердженні: зникло
особистісне спілкування [598, с. 332–336].
Проаналізувавши стан суспільної свідомості, Е. Фромм
зазначає, що в модерному й постмодерному суспільстві панує

установка на володіння. Зміст цього соціально-психологічного
явища, на його думку, полягає в тому, що людина ототожнює себе з
тим, чим володіє (речі, власність, посада) – з об’єктом. «Я» є тим,

чим володію, що робить людину значущою й могутньою у власних
очах, проте є й зворотний зв’язок: об’єкт робить людину залежною
від себе й оволодіває нею. Це означає, що фізичне та психічне

здоров’я людини залежить від володіння, і цей зв’язок Е. Фромм
називає смертоносним [595, с. 90]. Подальший аналіз приводить

351