Page 336 - 6816

цього «соціального Я» становить сутність наших обов’язків щодо
суспільства» [48, с. 12]. Французький філософ узагальнює всі
можливі форми людського суспільства в поняттях «закрите
суспільство» та «відкрите суспільство» [48, с. 289, 312]. Під

закритим він розуміє й буржуазне суспільство. Філософ доводить,
що комфорт і розкіш стали основними життєвими спонуканнями
людини закритого суспільства, тому основна емоція, що панує в

суспільстві, – це задоволення [48, с. 380]. Натомість емоційною
характеристикою людини у відкритому суспільстві є радість
від повноти життя [48, с. 345], а буття має набути соціально-
осмисленого характеру, бути моральним і базуватися на

раціональній основі. А. Бергсон зазначає, що сучасне суспільство
має всі ознаки хвороби, оскільки не відповідає призначенню

людини й не сприяє її розвиткові [48, с. 315–317]. Отож А. Бергсон
ще в першій половині ХХ ст. поставив діагноз людській спільноті:
вона опинилася в стані кризи. Уважаємо, філософ сформулював
фундаментальну проблему: за яких умов може відбутися зміна

парадигми розвитку. На його думку, весь попередній рух людства
відбувався в напрямі «соціальної еволюції», що призвело до
штучного зростання матеріальних потреб людини, чому сприяла

механізація та індустріалізація. «Тривалий час вважали, що
індустріалізм і механізація принесуть щастя людському роду.
Сьогодні ми охоче віднесли б на їхній рахунок нещастя, від яких ми
страждаємо» [48, с. 316]. Щоб подолати недоліки закритого

суспільства, людство мусить перейти до психічної еволюції
[48, с. 320–321], тобто поставити на перший план духовний
розвиток людини, але мислитель усвідомив, що зміна парадигми

розвитку може відбутися «лише перед обличчям неминучої
катастрофи» [48, с. 321]. Як бачимо, висновки французького
філософа збігаються з роздумами Платона про те, що наявні типи
суспільств не сприяють розвиткові особистості.

А. Бергсон формулює завдання, що стоїть перед закритим
суспільством: людство мусить змінити напрям своєї еволюції з
соціальної на психічну, а першочергово людина має турбуватися

про відтворення суспільних форм свого буття. В умовах психічної
еволюції в кожного індивіда мають сформуватися соціальні
обов’язки перед суспільством, що філософ фіксує в понятті

«соціальне Я», змістом якого є контроль за відтворенням
суспільних форм буття людини [48, с. 12]. Аналізуючи можливі

336