Page 328 - 6816

та здатний бути суб’єктом цілісної діяльності; по-друге,
обґрунтовує необхідність пріоритету в суспільстві людини
особистісного рівня розвитку, оскільки лише вони здатні цілісно
розв’язувати економічні, соціальні, політичні, правові, моральні й

світоглядні проблеми; по-третє, повертає у філософію ідею
первоначала буття; по-четверте, надає методологічний
інструментарій для дослідження структури й ступенів духовного

розвитку людини, орієнтує філософію й інші гуманітарні науки на
її пізнання в контексті складної діалектики внутрішніх і зовнішніх
аспектів життєдіяльності людини; по-п’яте, є логічним результатом
розвитку метафізики, соціальної філософії й філософської

антропології. Отож особистість є субстанцією суспільного буття.
Панівний концепт «кожна людина – особистість» накладає

анафему на тих, хто прагне морального й духовного вдосконалення,
живе відповідно до суспільних інтересів й принципів справедливості,
що розцінюється масами як гординя і бунт проти суспільної думки. На
противагу демократичній концепції особистості метафізична теорія

особистості поєднує принципи духовного вдосконалення, рівності
(кожний виконує свої обов’язки відповідно до своїх здібностей і
можливостей) і відповідності природі (кожен має право на реалізацію

наявного потенціалу і наявний рівень буття), отож цілісно охоплює всі
аспекти людського буття. Благо для суспільства – це різноманітність
людського буття. Метафізична теорія особистості здатна породити
особливий стан свідомості – активізувати несвідоме, свідоме та

скерувати людину до духовного вдосконалення; утворює підґрунтя
для якісно нових філософських і психолого-педагогічних досліджень
сутності людини; створює методологічні передумови виходу з кризи

знеособленого буття.

328