Page 328 - 6816
P. 328

та  здатний  бути  суб’єктом  цілісної  діяльності;  по-друге,
            обґрунтовує  необхідність  пріоритету  в  суспільстві  людини
            особистісного  рівня  розвитку,  оскільки  лише  вони  здатні  цілісно
            розв’язувати  економічні,  соціальні,  політичні,  правові,  моральні  й

            світоглядні  проблеми;  по-третє,  повертає  у  філософію  ідею
            первоначала            буття;        по-четверте,          надає        методологічний
            інструментарій  для  дослідження  структури  й  ступенів  духовного

            розвитку людини, орієнтує філософію й інші гуманітарні науки на
            її пізнання в контексті складної діалектики внутрішніх і зовнішніх
            аспектів життєдіяльності людини; по-п’яте, є логічним результатом
            розвитку         метафізики,         соціальної         філософії        й філософської

            антропології. Отож особистість є субстанцією суспільного буття.
                   Панівний  концепт  «кожна  людина  –  особистість»  накладає

            анафему на тих, хто прагне морального й духовного вдосконалення,
            живе відповідно до суспільних інтересів й принципів справедливості,
            що розцінюється масами як гординя і бунт проти суспільної думки. На
            противагу  демократичній  концепції  особистості  метафізична  теорія

            особистості  поєднує  принципи  духовного  вдосконалення,  рівності
            (кожний  виконує  свої  обов’язки  відповідно  до  своїх  здібностей  і
            можливостей) і відповідності природі (кожен має право на реалізацію

            наявного потенціалу і наявний рівень буття), отож цілісно охоплює всі
            аспекти людського буття. Благо для суспільства – це різноманітність
            людського  буття.  Метафізична  теорія  особистості  здатна  породити
            особливий  стан  свідомості  –  активізувати  несвідоме,  свідоме  та

            скерувати  людину  до  духовного  вдосконалення;  утворює  підґрунтя
            для якісно нових філософських і психолого-педагогічних досліджень
            сутності людини; створює методологічні передумови виходу з кризи

            знеособленого буття.



























                                                         328
   323   324   325   326   327   328   329   330   331   332   333